Re: цензії

20.01.2026|Ігор Чорний
Чисті і нечисті
18.01.2026|Ігор Зіньчук
Перевірка на людяність
16.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Зола натщесерце
16.01.2026|В´ячеслав Прилюк, кандидат економічних наук, доцент
Фудкомунікація - м’яка сила впливу
12.01.2026|Віктор Вербич
«Ніщо не знищить нас повік», або Візія Олеся Лупія
Витоки і сенси «Франкенштейна»
11.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Доброволець смерті
08.01.2026|Оксана Дяків, письменниця
Поетичне дерево Олександра Козинця: збірка «Усі вже знають»
30.12.2025|Ганна Кревська, письменниця
Полотна нашого роду
22.12.2025|Віктор Вербич
«Квітка печалі» зі «смайликом сонця» і «любові золотими ключами»
Головна\Події\Культура

Події

02.05.2018|09:05|Буквоїд

У галереї «Дукат» відкривається виставка «СТІНА. Сталевий гобелен»

Сьогодні, 2 травня о 18.00 в галереї «Дукат» (вул. Рейтарська, 8Б) відбудеться відкриття виставки «СТІНА. Сталевий гобелен».

Виставку присвячено історії створення одного з наймасштабніших монументальних творів радянського модернізму — «Стіні Пам’яті», авторами якої стали Ада Рибачук і Володимир Мельниченко.

Сьогодні трагічна доля цієї колосальної за задумом роботи постає своєрідним знаком епохи подвійних стандартів і боротьби з інакодумством, коли в бетон було замуровано творчу свободу.

В експозиції буде представлено фотографії, де зафіксовано етапи багаторічної праці художників, які винайшли унікальну техніку створення бетонних рельєфів із застосуванням «плетіння» зі сталевих дротів, документи та матеріали справи про знищення знакового витвору монументального мистецтва, а також скульптури Ади Рибачук і Володимира Мельниченка.

Історія «Стіни Пам’яті» — один із найдраматичніших епізодів у вітчизняному післявоєнному мистецтві. Навесні 1982-го тринадцять років кропіткої праці, унікальні барельєфи двохсотметрової стіни, в яких закарбовано життєвий шлях людства, було забетоновано згідно з постановою: «Рекомендовано ліквідувати». Роботи велися вдень і вночі, аби «Стіну Пам’яті» було замуровано до початку святкових заходів на честь 1500-річчя Києва. Незбагненне, безглузде та блюзнірське рішення було виконано, незважаючи на численні звернення листи й пропозиції навіть із-за кордону.

 

«Ми робили на цій Стіні — або намагалися робити — все, що любили, кого любили — те, що пов’язувало нас із життям, — те, що і складало для нас поняття — життя…», — написала Ада Рибачук 4 травня 1982 року.

Протягом тривалого часу художники боролися за розчищення замурованих рельєфів. У 2010 році не стало Ади Рибачук. Нині Володимир Мельниченко продовжує боротьбу і представляє виставку, присвячену насамперед Пам’яті — пам’яті Ади, пам’яті Стіни, пам’яті Пам’яті.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

22.01.2026|07:19
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Софія»
21.01.2026|08:09
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Обрії»
20.01.2026|11:32
Пішов із життя Владислав Кириченко — людина, що творила «Наш Формат» та інтелектуальну Україну
20.01.2026|10:30
Шкільних бібліотекарів запрошують до участі в новій номінації освітньої премії
20.01.2026|10:23
Виставу за «Озерним вітром» Юрка Покальчука вперше поставлять на великій сцені
20.01.2026|10:18
У Луцьку запрошують на літературний гастровечір про фантастичну українську кухню
20.01.2026|09:54
Оголошено конкурс на здобуття літературної премії імені Ірини Вільде 2026 рок у
20.01.2026|09:48
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Минувшина»
19.01.2026|15:42
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Дитяче свято»
14.01.2026|16:37
Культура як свідчення. Особисті історії як мова, яку розуміє світ


Партнери