Re: цензії

22.02.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ
Зоряний "Торф"
18.02.2025|Світлана Бреславська, Івано-Франківськ
Про Віткація і не тільки. Слово перекладача
Художні листи Євгенії Юрченко з війни у Всесвіт
14.02.2025|Ігор Зіньчук
Загублені в часі
05.02.2025|Ігор Чорний
Яке обличчя у війни?
Залишатись живим
29.01.2025|Ігор Зіньчук
Прийняти себе, аби стати сильнішою
27.01.2025|Марія Назар, м.Тернопіль
Ключик до трансформації сердець
Моя калинова сопілка...
23.01.2025|Ігор Чорний
Жертва не винна
Головна\Події\Книжковий ринок

Події

28.03.2013|20:38|Буквоїд

Лариса Денисенко написала детектив до проекту «Злочин і кара»

Лариса Денисенко завершила свій перший детективний роман.

Про це письменниця розповіла на своїй сторінці у Facebook.

«Сьогодні я закінчила роман. Це мій перший досвід у написанні детективів, а ще перший досвід написання, умовно кажучи, замовного тексту, до проекту «Злочин і кара», в котрий мене затягнув бджілка - Кокочка. 
Але я не тільки про це. З січня я написала велике тематичне оповідання для одного, на мій погляд, важливого літературно-соціального проекту, котрий продумали ми з Галиною Вдовиченко, незабаром про це можна буде говорити вголос. Потім несподівано написала дуже симпатичну велику повість або невеликий роман про жіночну дружбу двох стареньких. Цей твір мені дуже подобається. І ось - детективний роман. Це я не рахую колонки, котрих також було багато написано. Оповідання для журналу «Абетка права» та ще кілька виробничих, можна так це означити, текстів. Я веду процеси, займаюся судовим проектом, котрий, сподіваюся, також виллється в корисну книгу, займаюся редакторством,веду два юридичних журнали. Пережила важкі часи, втрату, думаю, до речі, що ранній відхід Макса збурив у мені творчу енергію, слабка людина, боїться того, що піде з цього життя, і не встигне всього зробити. Наче й так не зрозуміло, що в будь-якому разі не встигне. Навіть страшно, чесно. Така кількість роботи, втім, не можу сказати, що я пресую себе чи мало відпочиваю, якось все встигається. Але постійно здається, що не допрацьовуєш, не викладаєшся на повну силу, ледацюришся. І через це стає соромно, особливо коли добре почуваєшся», - поділилася із читачами Лариса Денисенко.

 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери