Навесні завжди кортить почитати чогось нового, свіжого, незвичайного. Екзотичні історії відомих авторів – чудове рішення цієї проблеми, адже в них є майже все, щоб зацікавити небайдужого читача: від фантастичних пригод та історичної подорожі до спогадів про дитинство і чудернацької казки.

"Стоунер", Джон Вільямс

(Х.: Фабула, 2019)

"Час виправдав надії автора поза його власними скромними очікуваннями, – писав про цю книгу сучасний англійський класик Джуліан Барнс. – Минуло п´ятдесят років, і "Стоунер" став бестселером. Абсолютно несподівано. Бестселером загальноєвропейським. Бестселером найчистішої проби – майже виключно завдяки читацькій любові і відгукам, що передаються з вуст в уста".

Поет і прозаїк Джон Вільямс (1922-1994), лауреат Національної книжкової премії США, видав всього чотири романи, і один з них – уславлений "Стоунер", книга з незвичайною і щасливою долею. Вперше побачивши світ понад півстоліття тому, вона несподівано знайшла друге життя в XXI столітті, і до автора прийшла посмертна слава. За сюжетом, селянський хлопець Вільям Стоунер несподівано для себе захопився текстами Шекспіра.

Відмовившись повертатися після коледжу на батьківську ферму, він залишається в університеті продовжувати навчання, а потім і викладати. Всі його рішення, вчинки, стосунки з родиною, з коханою жінкою і, врешті-решт, всю його долю визначає пристрасна любов до літератури.

"За тебя, малыш", Павел Лемберский

(К.: Каяла, 2018)

Перефразовуючи сучасну критику, стиль автора цієї книжки можна охарактеризувати, як Борхес, що пише, наче Бабель. Тож не дивно, що три повісті і два есе колишнього мешканця Одеси, який у 1970-х емігрував до Америки, пов´язані між собою спільними мотивами пошуку і здобуття нових смислів вже у нових координатах. Які, додамо, насправді не дуже різняться від старих. "Таксист, не сводя с мамы глаз цвета антрацита, внимал, периодически кивая головой, а потом спросил по-русски с легким восточным акцентом: "Так куда вам надо, ты можешь сказать по-человечески, нет?"

Переглянувшись, родные громко вздохнули, мама с облегчением, папа – без". Загалом це феєричний калейдоскоп пригод, історій та діючих осіб, якими й вирізняється емігрантська біографічна проза. Від спогадів про безтурботне дитинство, в якому тільки того й горя, що потонулий у фонтані паперовий кораблик, до «серйозних» проблем молодості, коли навіть у гордого інтелектуала вимагають, "чтоб стоял и пульсировал во время прилива эмоций". Власне, саме так і можна охарактеризувати цю екзотичну прозу.

"Вбивство п´яної піонерки", Сергій Оксеник

(Л.: Видавництво Старого Лева, 2018)

Слідом за призабутою "Голою піонеркою" – гротескним романом Михайла Кононова, що побачив світ на початку нульових – вийшла українська версія "нашої відповіді" постмодерністському ставленню до радянської історії. І виявилося, що у даному випадку це аж ніяк не кепкування з минулого і не його фантасмагорична інтерпретація, а сповнений іронії та щемкої ностальгії детективний роман. По суті, у "Вбивстві п´яної піонерки" мова про подвійне розслідування злочину, яке ведуть і дорослі, і діти.

За сюжетом, тихе село Варварка стає центром загадкових подій, сплетених у кримінальний клубок, який доведеться розплутувати героям роману. Але за злочином стоїть не лише людина, а ціла радянська система зразка 1950-х років, яка безнадійно загрузла в брехні. Хто ж залишається по-справжньому чесними, то це діти, приречені невпинно дорослішати в непростому, зрадливому світі дорослих.

"За лондонським часом", Ольга Деркачова

( Брустурів: Дискурсус, 2018)

"За лондонським часом" – це збірка малої прози, в якій реалістичне переплітається з романтичним, а реальне з дивовижним. Збірка розділена на дві частини, одна з яких має назву "Янголи", а друга – "Люди". Хоч герої обох частин мають спільні вади, роблячи все "заради кохання". "Колись, коли у мене виростуть крила, я не чекатиму більше на твою появу в "Однокласниках", – обіцяє одна з героїнь збірки, – не вішатиму там фотки, аби тебе душила гидка і потворна жаба, яку дівчину ти втратив. Мені буде байдуже, що ти мене втратив, що я втратила тебе, бо ж у мене будуть крила".

Загалом у центрі всіх оповідань – людина з її болями, переживаннями, радощами, пошуками себе та інших. Тематичний спектр: мир, війна, самотність, любов. Головні герої – здебільшого жінки, що прагнуть бути почутими, протестують проти насилля та жорстокості, шукають самореалізації і намагаються протистояти світу цинізму.

"Казки веселі і сумні", Юрій Винничук

(Х.: Фоліо, 2019)

До цієї збірки увійшли три казки відомого українського письменника – Будиночок № 7", "Три жучки" та "Шлюбні оголошення Кротика", з яких маленькі читачі дізнаються про те, як у грозу заблукали семеро братів-слимаків, як маленький жучок врятував життя в’язню і як один кротик вирішив женитися і що із цього вийшло. "Казкової" вигадливості автору, як завжди, не бракує.

"Семеро братів-слимаків дуже пишалися своєю домівкою і, щоби вона виглядала привабливішою, оздобили її з усіх боків різними візерунками та прикрасами. За шиби їм правили трояндові пелюстки, а за флюгер – засушений метелик, почеплений на шпичку. Біля дверей слимачки повісили калатальце з квітки синього дзвоника".

Кумедні малюнки відомої української художниці Ірини Борисової, яка зараз мешкає у США, чудово доповнюють цю веселу книжку.