Re: цензії

26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики
26.05.2025|Ігор Зіньчук
Прагнення волі

Літературний дайджест

07.02.2017|11:19|Gazeta.ua.

Білоруси не говорять рідною мовою

Літературну премію "Воїн світла" 2017 року отримав білоруський письменник Михайло Скобла за книжку есеїв "Саркофаги страху".

А також українець Микола Хомич за роман "Загадка гробниці". Вручали її біля пам´ятника героєві Небесної сотні білорусу Михайлові Жизневському на вул. Грушевського в Києві.

— Премію вручають удруге. Українському та білоруському авторам, у книжках яких головний персонаж бореться за справедливість, — каже письменник 57-річний Володимир Даниленко. — Торік на конкурс подали багато робіт про АТО. Цьогоріч — переважно історичні романи.

— Причини війни на Донбасі я шукаю в далекому минулому, — каже письменник Микола Хомич. — Мій роман "Загадка гробниці" охоплює ХI століття, передвоєнні роки, Другу світову та сучасність. Особливий акцент — на часи правління Ярослава Мудрого. Коли Київська Русь під впливом Візантії відкололася від західної цивілізації.

— У моїй книжці зібрані есе про національно свідомих літераторів. Українця — Василя Стуса. Білорусів — Янку Купалу, Максима Богдановича, Володимира Короткевича, Ніла Гілевича, Василя Бикова, — розповідає білоруський письменник Михайло Скобла, 50 років. — Піднімаю болючі теми для нашої нації. Наприклад, пасивність інтелігенції, через яку в сьогоднішній Білорусі рідної мови не почуєш навіть у селах.

Орина ГРИГОРЕНКО



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

26.06.2025|19:06
Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
26.06.2025|14:27
Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
26.06.2025|07:43
«Антологія американської поезії 1855–1925»
25.06.2025|13:07
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
25.06.2025|12:47
Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
25.06.2025|12:31
«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
25.06.2025|11:57
Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
25.06.2025|11:51
Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
20.06.2025|10:25
«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
18.06.2025|19:26
«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем


Партнери