Письменник Володимир Войнович звернувся з відкритим листом до президента Росії Володимира Путіна. Він попереджає про те, що ім’я Савченко стане загальним. Про неї будуть складати легенди, писати книги, знімати фільми і називати її іменем вулиці та площі. Войнович пропонує президентові Росії не ганьбити себе та Росію і не допустити загибелі відважної жінки. Ось що Володимир Войнович розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.

– Цього листа присвячено знущанню над цією героїчною жінкою – Надією Савченко. Я стежу за тим, що відбувається. І врешті-решт дійшло до точки, яку Толстой називав: «Не можу мовчати». Ось я теж не зміг змовчати.

– Які Ви пропонуєте кроки, можливо, даєте президенту шанс врятувати обличчя?

Вся справа проти неї – це абсурдні звинувачення, вона повинна бути звільнена, і не через суд, а навіть без суду

​​– Я вважаю, що оскільки вся справа проти неї не варта виїденого яйця, все це – абсурдні звинувачення, то вона повинна бути звільнена, і не через суд, а навіть без суду, тому що немає причин для її кримінального переслідування. Тому її звільнення, мені здається, має бути без будь-яких умов. І тільки цим президент може врятувати і своє обличчя, і обличчя Росії, і російського правосуддя. Це все настільки шито білими нитками, наскільки обурливо... і вона підкреслює це своєю стійкістю. Якби ті ж звинувачення були проти неї, а вона виявилася би слабкою людиною, визнала би все, розплакалася, покаялася, вона би заслуговувала співчуття, але ця ситуація не здавалася б настільки обурливою. А зараз вона просто зачіпає, мені здається, почуття дуже багатьох людей, які звертають на цю справу увагу.

​​

– Рахунок пішов уже на годинник, навіть не на дні, тому що можуть статися безповоротні зміни в організмі Надії. Володимире Миколайовичу, чи треба об’єднати зусилля російського та українського громадянського суспільства, щоб чинити тиск на тюремників?

Те, що відбувається з Савченко, нагадує нам найгірші приклади з радянського минулого

​​– Безумовно, треба. Не треба послаблювати цей тиск, треба його нарощувати. Але я все-таки хочу звернутися до влади. Я вважаю, що чекати від них милосердя або справедливості не доводиться. Але вони могли б, принаймні, зрозуміти, як вони навіть однією цією справою підривають репутацію країни. Мені це дуже нагадує дисидентські справи. Адже Радянський Союз позбувся свого престижу значною мірою тому, що грубо порушував права людини, здійснював розправи над інакомислячими. І зараз те, що відбувається з Савченко, нагадує нам найгірші приклади з радянського минулого. Я говорю не про справедливість, не про милосердя, треба хоча б про розсудливість подумати.

​​

– Пане Войнович, чому так деградували інститути російського громадянського суспільства: немає ні комісії з помилувань, ні з реабілітації репресованих, які були тоді, коли Ви повернулися на батьківщину? Все зараз знову в руках одного вождя, «нацлідера», назвемо його так.

– Тому що ці інститути завбачливо поступово ліквідовувалися, як тільки Путін прийшов до влади. По-моєму, це було одне з перших його діянь – скасування Комісії з прав людини. І всілякі інші правозахисні органи якось притискалися, їхня діяльність обмежувалася. Їх оголосили «іноземними агентами». Наприклад товариство «Меморіал». Захисна оболонка навколо неправових справ поступово забиралася, зараз її немає, і все залежить від волі однієї людини. А ця людина, як ми бачимо, не дуже поспішає.

​​

– Ви пов’язуєте які-небудь надії з масовим антивоєнним маршем в неділю, 1 березня? Чи зможе він привернути увагу до долі політв’язнів?

– Ну, якусь увагу, напевно, він зможе залучити. Я сам у марші брати участь не буду з фізичних причин, а не з якихось інших. Я погано ходжу, мої ноги зараз непридатні для маршу. Тому я не можу нікого закликати до того, чого я сам не роблю. Але марші привертають увагу, і цієї уваги тим більше, чим більшим марші. Але поодинокі пікети теж привертають увагу. Усякі дії привертають увагу, коли вони існують.

У середу, 25 лютого, Мосміськсуд визнав законним рішення Басманного суду Москви про продовження терміну арешту українського військовослужбовця Надії Савченко до 13 травня. Із 13 грудня минулого року Надія Савченко голодує. Лікарі спостерігають у неї порушення роботи деяких внутрішніх органів. Сама обвинувачувана на слуханнях у середу заявила, що може не дожити до наступного суду.

Володимир Кара-Мурза

Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода