Re: цензії
- 08.01.2026|Оксана Дяків, письменницяПоетичне дерево Олександра Козинця: збірка «Усі вже знають»
- 30.12.2025|Ганна Кревська, письменницяПолотна нашого роду
- 22.12.2025|Віктор Вербич«Квітка печалі» зі «смайликом сонця» і «любові золотими ключами»
- 22.12.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ«Листи з неволі»: експресії щодо прочитаного
- 20.12.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЕкспромтом
- 20.12.2025|Валентина Семеняк, письменницяДуже вчасна казка
- 11.12.2025|Ольга Мхитарян, кандидат педагогічних наукПривабливо, цікаво, пізнавально
- 08.12.2025|Василь КузанКрик відчаю
- 02.12.2025|Василь КузанНі краплі лукавства
- 27.11.2025|Василь КузанNobilis sapientia
Видавничі новинки
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Юрій Андрухович. "…москалі, жиди, негри…"
Гебістські кріейтори ніколи не вирізнялися радикальною своєрідністю фантазій.
Пам´ятаєте всі ці популярні українські анекдоти початку 90-х: купе, українець, негр? Українець неминуче дістає сало. Негр дістає банани. Ну і так далі, сміятися – не пересміятися.
Я навмисно пишу аж так неполіткоретно, бо наґуґлити анекдоти "про африканців" мені, на жаль, не вдалося. Принаймні в нашому, україномовному сегменті Ґуґла. "Про американців" – терпляче й акуратно виправляли мене кожного разу віртуальні асистенти. Ну або коли чорні, то "негри". За ними йде "чорна п´ятниця" – день знижок. А відтак – Чорна Рада, Чорна Гора, Чорна Діра.
Іноземці в Україні, особливо ті, що з Африки, як лакмусові папірці – відображають дійсність у всій її суворості, без прикрас. Ті, що не з Африки, тепер воліють любити нас на відстані. Їхній потік, здається, протягом цього року суттєво змалів. Нікому не хочеться стати випадковою жертвою стрілянини з гранатомета чи раптового скидання бомб з ясного неба.
Проте коли мої недавні студенти-берлінці побачили на вулицях Франика всі ті юрми чорношкірих студентів-африканців, їх відчутно попустило. Багато негрів на вулиці – ознака того, що в цій країні, чи принаймні в цьому місті, все більш-менш спокійно. Багато негрів на вулиці – запорука стабільності. Міський пейзаж із багатьма африканцями в кадрі справляє враження цілком європейського. Що більше африканців, то звичніший європейцю ландшафт.
Самі ж африканці, нібито звиклі до власних чорношкірих путінів та власних ватників у рідних країнах, дуже за нас хвилюються – щоб тільки Росія нас не зламала. Вони добре знають про "привітну" і расистську Москву з розповідей батьків. Свого часу їхніх старших родичів жорстоко там надурили, змушуючи везти додому багатотомники Карла Маркса і зібрані твори Леніна. Нічого хорошого для чорного континенту з цього, звісно, не вийшло.
А про життя чорношкірих у радянському Львові дуже добре знає відомий російський актор Леонід Ярмольник. Колись у Львові на його очах розіп´яли чорношкірого студента. Це таке він, Ярмольник, нарозповідав. Це стало його ціложиттєвою травмою, він тепер вічно про це говорить і спить через це погано. При цьому осквернили ще й священний символ Росії – березу. Дослівно за першоджерелом: "Я багато разів бився, і один з перших переломів носа теж був з цим пов´язаний, там, на Україні, оскільки є москалі, жиди, негри. При мені хлопця, який навчався в Політехнічному інституті, чорний, він залицявся до місцевої дівчини, його порвали на березах на Високому Замку, як у Середні віки".
Отаке, виявляється, понуре середньовіччя панувало у Львові брежнєвських часів.
Так само багато про Україну варнякає й московський піп-розстрига Охлобистін. Про такі, як у нього, прізвища самі росіяни досить слушно говорять "Бог шельму метит". А ще продавець футболок народний артист України Кобзон.
Зауважте: щоб надавити на найболючіші місця співгромадян, оповідачі страшних історій про Україну обов´язково мусять приплести одного-двох розіп´ятих хлопчиків. Це, схоже, їхня робота з архетипами, тиск на колективне підсвідоме. Гебістські кріейтори ніколи не вирізнялися радикальною своєрідністю фантазій, тож і досі беруть за основу виключно сюжети з випробуваних протягом тисячоліть блокбастерів. Розум (а точніше, його протилежність) підконтрольного електорату реагує виключно на рівні генетичної пам´яті та рефлексів підкірки: "О, знову когось укропи розіп´яли. Треба ввімкнути телевізор гучніше".
І поки в наших містах валютні міняйли штурмують африканські гуртожитки на предмет гуртового придбання доларів в особливо великих розмірах, самим їхнім мешканцям доводиться відстоювати свою тимчасову країну та її територіальну цілісність.
Наші франківські африканці вже цілком серйозно вступили у конфронтацію з новоприбулими африканцями донецькими, яких вони гнівно таврують "сепаратистами". У свою чергу останні, огризаючись, ніби в анекдоті, прозивають тутешніх співплемінників "бандерівцями" й "фашистами". І хоч як завзято керівництво навчальних закладів таку інформацію в місцевих медіях спростовуватиме, правда залишається правдою. І вона в тому, що і Африка відтепер уже навіки з нами, а ми навіки з Африкою.
А "донецькі" – вони навіть і в чорній шкірі "донецькі".
Коментарі
Останні події
- 07.01.2026|10:32Поет і його спадок: розмова про Юрія Тарнавського у Києві
- 03.01.2026|18:39Всеукраїнський рейтинг «Книжка року ’2025». Довгі списки
- 23.12.2025|16:44Найкращі українські книжки 2025 року за версією Українського ПЕН
- 23.12.2025|13:56«Вибір Читомо-2025»: оголошено найкращу українську прозу року
- 23.12.2025|13:07В «Основах» вийде збірка українських народних казок, створена в колаборації з Guzema Fine Jewelry
- 23.12.2025|10:58“Піккардійська Терція” з прем’єрою колядки “Зірка на небі сходить” у переддень Різдва
- 23.12.2025|10:53Новий роман Макса Кідрука встановив рекорд ще до виходу: 10 тисяч передзамовлень
- 22.12.2025|18:08«Traje de luces. Вибрані вірші»: остання книга Юрія Тарнавського
- 22.12.2025|10:4526 грудня Соломія Чубай запрошує львів’ян на концерт “Різдво — час вірити в Дива”
- 20.12.2025|12:27Ілларіон Павлюк презентує у Києві «Книгу Еміля»
