Обкладинку та ілюстрації до книги робила художниця Марися Рудська.

Раніше вона ілюструвала збірки поезій Івана Андрусяка "Неможливості мови", Павла Коробчука "Динозавр" та Леоніда Сороки "Кишеньковий дракон", книгу Галі Ткачук "Найкращі часи" та Катерини Єгорушкіної і Штефана Недериці "Будиночок з Води".

- Усіх персонажів для малюнків придумувала сама?

- Над цією книгою ми працювали разом з Сашком Ушкаловим. Щось він радив. Кожна з ілюстрацій із зашифрованим образом. Так цікавіше. Читачеві потрібна інтрига, розгадування символів. Спершу я роздруковую текст. І поки читаю, на полях промальовую швидкі образи. З друзів чи знайомих не малюю. Хіба що для обкладинки просила позувати свого хлопця - об реалістично зобразити тіло. На камінці намалювала хлопця з головою риби.

- Є новела, над якою було найцікавіше працювати в "образному" смислі?

- Вони всі особливі. Проза Ушкалова сильна. Нагадує мені чимось американську новелістику. У ній ніби описується і звичайне життя, але він це робить глибоко і "чіпляюче". Приміром, для ілюстрації людини з дверима в грудях мене надихнула фраза з новели "Мене із себе не виженеш". Людина закривається в собі. Так і на ілюстрації - зовні вона без обличчя, без якихось виразних рис. І тільки всередині у неї щось справжнє. Ще до прикладу "єнотам" довго вигадували транспорт. У цій новелі йдеться про двох братів - "есесівців", бо обом мама дала імена Серьожа і Серьожа. Вони дружили з однією дівчиною і хотіли подарувати їй єнота. Довго думали на чому можуть їздити близнюки - вибирали між велосипедом і мопедом. Вирішили, що мопед смішніше. Тому на ілюстрації два хлопця їдуть в костюмах єнотів на мопеді.

- За задумом усі ілюстрації мали бути чорно-білі?

- Просто кольорові друкувати дорожче. Хоча особисто мені ближче колір. Коли малюю для себе, повністю чорно-білих картин не роблю. Додаю хоча б сепію. У малюнках користуюся спеціальними ручками з пігментними чорнилами. Роблю ними основний ескіз, а потім допрацьовую аквареллю.

Зараз художниця працює також над "Абеткою" (видавець Стефан Недериця) - тут вимальовує казкові літери. Та робить ілюстрації до дитячої книги поета Олексія Цвєткова, де кожен вірш присвяченій якійсь тварині. У малюнках художниця намагається дотримуватися рівноваги між фантастичним і реальним.

У кінці січня наступного року в кав´ярні "Бабуїн" планують показати її останні картини та ілюстрації до книг.

Вікторія ХОМЕНКО