Re: цензії

14.09.2025|Тетяна Колядинська, м. Дніпро
За якими правилами “грали” радянські засоби масової інформації
03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро
«Був на рідній землі…»
02.09.2025|Віктор Вербич
Книга долі Федора Литвинюка: ціна вибору
01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Одухотворений мегавулкан мезозойської ери
25.08.2025|Ярослав Поліщук
Шалений вертеп
25.08.2025|Ігор Зіньчук
Правди мало не буває
18.08.2025|Володимир Гладишев
«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Полтавська хоку-центричність
07.08.2025|Ігор Чорний
Роки минають за роками…
06.08.2025|Ярослав Поліщук
Снити про щастя

Літературний дайджест

10.05.2012|08:34|ЖЖ Задорнова

Михаил Задорнов. Хотят ли русские войны?

Я решил издать «Книгу памяти правнуков Победы» на основе сочинений учеников школы №10 города Риги. Это моя родная школа.

Чудесное школьное время: первая любовь, первый матч по волейболу за сборную школы, первое выступление на сцене в школьном драмкружке, первое разочарование и первый в жизни успех... А главное - первая удачная шутка: «Мишка-Мишка, где твоя улыбка, полная Задорнова огня?»

Десятая средняя школа - мой первый учитель!

Прошло сорок с лишним лет, и я снова вышел на свою первую сцену для того, чтобы наградить тех, чьи рассказы о прабабушках и прадедушках прошибают до слёз! Хорошее подрастает поколение. Не зря деды воевали!

Книгу можно прочесть здесь:

Книга Памяти Правнуков Победы (pdf)

Михаил Задорнов



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери