Сумарний тираж україномовних книг станом на жовтень зріс на понад 20%, музиканти організували низку знакових акцій, кінематографісти привезли із Каннського кінофестивалю головну нагороду за короткий метр, а сучасних українських митців зібрали на одній виставці. А більшість людей захопилися демонстрацією власних талантів за допомогою телешоу.

, , 

Роман "Записки українського самашедшего" Ліни Костенко Клацнутипрезентували за лічені дні до кінця 2010-го. Але більшість змогла отримати книгу лише у 2011-му. Перший наклад - 10 тисяч примірників - розійшовся миттєво, спричинивши небачений для нинішньої української літератури ажіотаж.

"Я сподівався на подію, а з´ясувалося, що це - вибух. Книжка вражає по-справжньому. Здається, у нас так ще не писали. Сподіваюся, що це буде несподіванка для всіх", - описав ситуацію видавець Ліни Костенко Іван Малкович.

За інформацією видавництва, другий наклад книжки з´явився вже через місяць після презентації. "Записки" для багатьох стали гарним подарунком до Різдвяних свят, а в перші місяці 2011-го запитання "ти вже читав нову книжку Костенко?" було чи не найпопулярнішим у літературному середовищі.

Преса також моментально вибухнула епітетами на адресу першого великого прозового творіння Ліни Костенко, яка витримала мовчазну творчу паузу тривалістю 20 років. "Хроніка душі інтелігента в світі абсурду", "панорамне полотно життя України і світу", "експериментальний роман"... Але поруч із захопленими оцінками було й чимало спантеличених або зовсім невдоволених відгуків.

Один з таких виступів настільки перейняв Ліну Костенко, що вона навіть вирішила припинити свій всеукраїнський тур, в ході якого вже почала презентувати "Записки". Ідеться про опубліковане в інтернеті резюме дискусії в львівській кав´ярні "Кабінет" за участі Віктора Неборака, Ігоря Котика та Юрія Кучерявого.

"416 сторінок стилістично не мистецьких, суб´єктивних закидів і обвинувачень сучасникам, замішаних на ксенофобії, гомофобії та сексизмі" - одна за характеристик роману в рамках того обговорення. Але, як і результаті виявилося, ще більше дрів до багаття підкинула львівська преса, яка дещо перекрутила все сказане, вважає літературний критик Ірина Славінська.

Попри різні відгуки, в 2011 році книга здобула визнання, в тому числі й у вигляді відзнак літературних рейтингів. Критики визнали це видання найзнаковішою літературною подією, а в інтернет-голосуванні щодо найкращої книги року Ліна Костенко веде перед, суттєво відірвавшись від Юрія Андруховича та Тараса Прохаська.

Книга року ВВС продовжує роботу 

Літературна премія ВВС в 2011 році, попри те, що загалом Українська служба припинила радіомовлення, продовжила свою роботу. 23 грудня Надзвичайний і повноважний посол Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в Україні Лі Тернер оголосив переможцем в 2011 році Володимира Рутківськjuj із книгою "Сині води".

Вперше премію "Книга року BBC" вручили 2005-го року, і вона швидко стала однією з найбільш престижних літературних нагород в Україні.

В 2011 році фіналістами премії також стали Тарас Антипович з книгою "Хронос", Галина Вдовиченко, яка написала роман "Бора", автор книги "Нариси бурси" Антон Санченко, а також Артем Чапай, який описав свою мандрівку Україною в книзі "Подорож із Мамайотою в пошуках України".

Всі сучасні - на одній виставці 

125 авторів, 10 тисяч квадратних метрів - ось деякі дані про проект "Незалежні", який в серпні презентували в Мистецькому Арсеналі.

Масштабна виставка мала на меті показати реакцію митців на події в країні протягом 1991-2011 років.

За твердженням організаторів, на виставці були представлені усі характерні види, жанри та технології, що були та є в арсеналі українського сучасного мистецтва, а після відвідування глядачі змогли отримати цілісне уявлення про сучасне українське мистецтво.

"Це кураторський проект, кураторський погляд, і, певна річ, він не позбавлений суб´єктивності. Однак ця суб´єктивність компенсується намаганням якомога повніше презентувати картину сучасного українського мистецтва", - пояснив куратор проекту Олександр Соловйов.

Проект викликав неоднозначну реакцію як у критиків, так і серед відвідувачів, але його унікальність у тому, що під одним дахом зібрали справді значний доробок українських митців. Серед них - Олег Тістол, Олександр Ройтбурд, Ілля Чічкан, Олександр Гнилицький, Олег Голосій, Станіслав Волязловський, Олексій Сай, групи РЕП, SOSка.

Досягнення своїх митців українці мали змогу порівняти із роботами сучасних авторів із Заходу. В 2011 році PinchukArtCenter ораганізував кілька експозицій, де, серед іншого, можна було побачити оригінал британського вуличного художника Бенксі.

20 рок-гуртів та оркестр 

У музичному житті країни в 2011 році сталися дві рівною мірою масштабні події.

Перша відбулася на початку червня в київському Палаці Спорту - довго анонсований концерт пам´яті лідера "Братів Гадюкіних" Сергія Кузьмінського називали найбільшим подібним заходом.

Гурт записав 4 альбоми і в середині 1990-х, фактично, припинив роботу, возз´єднавшись у другій половині 2000-их для кількох масштабних концертів. У 2009 році після тривалої хвороби Сергій Кузьмінський помер і був похований на Личаківському кладовищі у Львові.

Але багато хто досі вважає його та "Гадюкіних" культовими фігурами української рок-сцени. Пісні про "чуваків", Тернопіль, рок-н-рол, наркоманів та інші соціальні тенденції зі сцени практично заповненого кількатисячного Палацу Спорту переграли 20 українських рок-виконавців та гуртів: Олег Скрипка і гурт "Воплі Відоплясова", "Гайдамаки", "Кому Вниз", "Піккардійська Терція", Тарас Чубай, "Океан Ельзи".

Саме останні підготували також другу помітну музичну подію 2011 року. На концерт колективу Святослава Вакарчука у супроводі симфонічного оркестру в Києві всі охочі потрапити не змогли - попри те, що зала Палацу Україна має майже 4 тисячі місць, а більшість квитків на дійство були не з дешевих.

Тому музиканти майже одразу оголосили про ще один додатковий концерт, а в лютому вони відіграють програму в Києві вже втретє.

Окрім того, концерти відбулися у Львові та Москві - у Кремлі, разом із симфонічним оркестром МВС Російської Федерації.

Переможний "Крос" у Каннах 

За словами численних кінокритиків, в Україні майже не знімають кіно. Але це не завадило вже вдруге привезти нагороду із кінофестивалю у Каннах.

В 2005 журі форуму підкорила коротка стрічка "Подорожні" Ігоря Стрембіцького. В 2011-му його досягнення повторила молода кінематографістка Марина Врода зі своїм фільмом "Крос".

15-хвилинний фільм знімали менше тижня, в ньому грають непрофесійні актори, а бюджет - 3,5 тисячі євро. Половину цієї суми авторка оплатила сама, решту ж знайшла не в українських програмах підтримки кіно, а у Франції.

"Що важливіше, жити чи спостерігати за життям? Мені б хотілося думати, що реальність цього фільму створила поезію," - так свою роботу описала 29-річна режисер.

Одразу після оголошення результатів Марину Вроду привітав французький режисер і голова журі короткометражок Мішель Гондрі, висловивши сподівання, що нагорода не "вб´є" режисера, а після повернення до України привітання надійшли від президента та прем´єра.

Попри інтерес з боку дистриб´юторів та телеканалів в Європі, в Україні відкритого показу "Кросу" не відбулося досі.

Співають усі - в Україні бум шоу талантів 

"Х-фактор", "Голос нації", "Танцюють всі", "Майdан´s", "Україна має талант", "Фабрика зірок, "Народна зірка" - в 2011 році кількість ефіру, відданого різними топовими телеканалами під танцювально-співочі шоу змушує констатувати, що цей формат полюбився продюсерам та аудиторії.

Більшість найрейтинговіших телеканалів мають бодай одне таке шоу, деякі з них тримаються вже кілька сезонів поспіль. Ведучих і самі програми активно рекламують на білбордах, транспорті та в інтернеті.

Продукт здебільшого вже перевірений, оскільки закуплений на Заході. Втім, власники каналів вкладають у їхній розвиток дедалі більше грошей. Приміром, бюджет української версії британського шоу X-Factor на телеканалі СТБ цього року зріс на чверть, а на фіналі виступатиме Крейг Девід.

Як наслідок, шоу талантів впевнено потіснили решту телепродукту за симпатіями аудиторії. Згідно з опитуванням, яке нещодавно провели iVOX і "Телекритика", три найвідоміші шоу на українському телебаченні - з їх числа. А саме, "Х-фактор", "Україна має талант" та "Майdан´s" відповідно.

Роман Лебедь