
Re: цензії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
- 26.05.2025|Ігор ЗіньчукПрагнення волі
- 26.05.2025|Інна КовальчукДорога з присмаком війни
- 23.05.2025|Ніна БернадськаГолос ніжності та криці
- 23.05.2025|Людмила Таран, письменницяВитривалість і віру маємо плекати в собі
- 15.05.2025|Ігор ЧорнийПірнути в добу романтизму
- 14.05.2025|Валентина Семеняк, письменницяМіцний сплав зримої краси строф
- 07.05.2025|Оксана ЛозоваТе, що «струною зачіпає за живе»
- 07.05.2025|Віктор ВербичЗбиткування над віршами: тандем поета й художниці
- 07.05.2025|Ігор ЧорнийЖиття на картку
Видавничі новинки
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
- Тетяна Трощинська. «Любов не минає. Щоденник мами, що втратила сина»Проза | Буквоїд
- Петро Панч. «Голубі ешелони»Проза | Буквоїд
- Олександр Клименко. "Метапрозорість"Книги | Буквоїд
- Семенова Юлія. "Well Done"Книги | Буквоїд
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Ірена Карпа: Країну на карантин
Кілька днів тому мій німецький приятель, командир поліцейського загону спецпризначення, прислав мені отакого листа про свої відвідини книжкової виставки у Франкфурті, зокрема українського стенду:
"Я вдав із себе книготоргівця (бо то був день лише для бізнес-відвідин) і сказав дивній пані, що мене цікавить Україна, і я хотів би представити її письменників своїм клієнтам. Ну, якщо чесно, то спершу я спитав у іншої дивної пані: "Do you speak english?" - "Njet!" - "Does she?" - "Maybe!"- хахаха!
В них не було жодного промо-матеріалу. Нічого не було! Жодної брошури з іменами чи будь-чим. І мені не дозволили взяти один із їх туристичних проспектиків (мали тільки по 3 екземпляри кожного... принаймні, так сказали).
В будь-якім разі то була катастрофа. Якого дідька вони приїхали на найбільшу світову книжкову виставку? Для чого? Відразу по тому я відійшов трохи далі й мене буквально забомбили матеріалами з російського стенду... я його не взяв, хе-хе! Ну добре, трохи шоколаду з´їв і роззирнувся навколо, але це й усе.
Тут із чеського павільйону надійшов мій приятель і ми повернули до Ісландії.
P.S. Ти живеш у дивній країні... Але вона однаково мені все ще подобається. І я все ще хочу повернутися туди".
Ну от. А я б на його місці точно лиш в Ісландію милилася. Хоча він там був уже. Як, зрештою, і в Україні. Ніколи не розуміла імпортних камікадзе, котрі повертаються сюди знову і знову, ба, навіть жити лишаються і дітей заводять, як нєкоториє (котрих зараз вдома нема, бо пішли за "Динамо" вболівати в паб).
Яка така сила сюди їх тягне? Певно, та ж сама, що змушує українців масово звідси валити. За одного битого сто небитих дають...
Але заробітчани - то святі люди. Сидять собі тихо, прімуси почіняють. На книжкові виставки хіба що зрідка рипаються. А тут... Ну за яким таким правом їздять ганьбити цю країну по закордонах вишкребки чиновницького апарату (я чесно замінила цією метафорою питоме слівце "потолоч")?!
Ну невже ж у нас немає жодної тети в жодному міністерстві, що на питання "ду ю спік інгліш" (хоча мала би "дойч шпрехен" у Франкфурті-то) бодай відповіла "ноу" замість "нєт"?!
Зрештою, як показав єралаш Давосу в комплекті з антологіями творів Гулака-Артьомовського, поета Чехова, Анни Ахмєтової та й самої ідеї презентації Гарантового пост-модерного епосу в тому ж Франкфурті - інцидент гармонійно вписується в загальну імідж-концепцію країни інтелектуалів.
До речі, про мистецтво: цей мій коп-українолюб ще й музикант-електронщик. А ще він - ой, тримайтеся, фанати "омону" - писав свою магістерську (!!!) французькою...
Довго дивувався, наївний страж німецького порядку, чого то товсте одоробало "NACHALNIK", що сидить у київському відділку, довго не сходило з небес на землю, аби з ним зустрітися, а відтак примушувало свого підлеглого вивчати закордонний поліцейський значок і посвідчення, щоб зрештою таки скривити всі жири своєї "харизми" в утомльонну сонцем міну й, колупнувши в зубі, сказати: "TOCHNA SHPION".
О, так, секретів у нашої держави - три провалля завалити, маятником замахати. Але давайте просто не пускати до нас іноземців. Карантин у нас.
Одне тоді гарне лишилося з тієї історії - фуражка, що німець так хотів подарувати українському колезі. І лишилася вона у мене. Буде дітям забавка.
Ірена Карпа
Коментарі
Останні події
- 03.06.2025|12:21У серпні у Львові вперше відбудеться триденний книжковий BestsellerFest
- 03.06.2025|07:14Меридіан Запоріжжя та Меридіан Харків: наприкінці червня відбудуться дві масштабні літературні події за участі провідних українських авторів та авторок Вхідні
- 03.06.2025|07:10Найпопулярніші книжки для дітей на «Книжковому Арсеналі»: що почитати дітям
- 03.06.2025|06:51Фільм Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» покажуть на кінофестивалі Docudays UA
- 03.06.2025|06:50Дух Тесли у Києві
- 30.05.2025|18:48«Літературний Чернігів» на перехресті часу
- 27.05.2025|18:32Старий Лев презентує книгу метеорологині Наталки Діденко «Тролейбус номер 15»
- 26.05.2025|10:38Поезія без кордонів
- 24.05.2025|13:24Дискусії, перформанс і культурна дипломатія: як пройшов інтенсив EcoLab 2.0
- 24.05.2025|13:19У просторі PEN Ukraine відбудеться читання Ганни Осадко і Марини Пономаренко