Re: цензії

26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики
26.05.2025|Ігор Зіньчук
Прагнення волі

Літературний дайджест

Ірена Карпа: Країну на карантин

Кілька днів тому мій німецький приятель, командир поліцейського загону спецпризначення, прислав мені отакого листа про свої відвідини книжкової виставки у Франкфурті, зокрема українського стенду:

"Я вдав із себе книготоргівця (бо то був день лише для бізнес-відвідин) і сказав дивній пані, що мене цікавить Україна, і я хотів би представити її письменників своїм клієнтам. Ну, якщо чесно, то спершу я спитав у іншої дивної пані: "Do you speak english?" - "Njet!" - "Does she?" - "Maybe!"- хахаха!

В них не було жодного промо-матеріалу. Нічого не було! Жодної брошури з іменами чи будь-чим. І мені не дозволили взяти один із їх туристичних проспектиків (мали тільки по 3 екземпляри кожного... принаймні, так сказали).

В будь-якім разі то була катастрофа. Якого дідька вони приїхали на найбільшу світову книжкову виставку? Для чого? Відразу по тому я відійшов трохи далі й мене буквально забомбили матеріалами з російського стенду... я його не взяв, хе-хе! Ну добре, трохи шоколаду з´їв і роззирнувся навколо, але це й усе.

Тут із чеського павільйону надійшов мій приятель і ми повернули до Ісландії.

P.S. Ти живеш у дивній країні... Але вона однаково мені все ще подобається. І я все ще хочу повернутися туди".

Ну от. А я б на його місці точно лиш в Ісландію милилася. Хоча він там був уже. Як, зрештою, і в Україні. Ніколи не розуміла імпортних камікадзе, котрі повертаються сюди знову і знову, ба, навіть жити лишаються і дітей заводять, як нєкоториє (котрих зараз вдома нема, бо пішли за "Динамо" вболівати в паб).

Яка така сила сюди їх тягне? Певно, та ж сама, що змушує українців масово звідси валити. За одного битого сто небитих дають...

Але заробітчани - то святі люди. Сидять собі тихо, прімуси почіняють. На книжкові виставки хіба що зрідка рипаються. А тут... Ну за яким таким правом їздять ганьбити цю країну по закордонах вишкребки чиновницького апарату (я чесно замінила цією метафорою питоме слівце "потолоч")?!

Ну невже ж у нас немає жодної тети в жодному міністерстві, що на питання "ду ю спік інгліш" (хоча мала би "дойч шпрехен" у Франкфурті-то) бодай відповіла "ноу" замість "нєт"?!

Зрештою, як показав єралаш Давосу в комплекті з антологіями творів Гулака-Артьомовського, поета Чехова, Анни Ахмєтової та й самої ідеї презентації Гарантового пост-модерного епосу в тому ж Франкфурті - інцидент гармонійно вписується в загальну імідж-концепцію країни інтелектуалів.

До речі, про мистецтво: цей мій коп-українолюб ще й музикант-електронщик. А ще він - ой, тримайтеся, фанати "омону" - писав свою магістерську (!!!) французькою...

Довго дивувався, наївний страж німецького порядку, чого то товсте одоробало "NACHALNIK", що сидить у київському відділку, довго не сходило з небес на землю, аби з ним зустрітися, а відтак примушувало свого підлеглого вивчати закордонний поліцейський значок і посвідчення, щоб зрештою таки скривити всі жири своєї "харизми" в утомльонну сонцем міну й, колупнувши в зубі, сказати: "TOCHNA SHPION".

О, так, секретів у нашої держави - три провалля завалити, маятником замахати. Але давайте просто не пускати до нас іноземців. Карантин у нас.

Одне тоді гарне лишилося з тієї історії - фуражка, що німець так хотів подарувати українському колезі. І лишилася вона у мене. Буде дітям забавка.

Ірена Карпа



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

26.06.2025|19:06
Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
26.06.2025|14:27
Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
26.06.2025|07:43
«Антологія американської поезії 1855–1925»
25.06.2025|13:07
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
25.06.2025|12:47
Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
25.06.2025|12:31
«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
25.06.2025|11:57
Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
25.06.2025|11:51
Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
20.06.2025|10:25
«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
18.06.2025|19:26
«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем


Партнери