Re: цензії
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
- 17.03.2024|Ольга Шаф, м.ДніпроКоло Стефаника
Видавничі новинки
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
- Анатолій Дністровий. "Битва за життя: щоденник 2022 року"Історія/Культура | Буквоїд
- Павло Паштет Белянський. "Я працюю на цвинтарі"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
«Страсті за Бандерою»: для одних – бандит, для інших – ікона
У Львові відбулася презентація книжки “Страсті за Бандерою”, до якої увійшли матеріали трьох фахових дискусій про феномен Бандери, які в останні роки проводили українські та іноземні історики і есеїсти.
32 тексти, а заодно і 32 погляди на постать Степана Бандери, оселилися під обкладинкою однієї книжки, вміщаючи у собі весь спектр думок та ставлень до нього. Упорядниками книжки виступили Тарік Сиріл Алмар, Ігор Балинський, Ярослав Грицак. Щоб уникнути звинувачень у замовному характері книжки, вони відмовилися від гонорару.
Книга “Страсті за Бандерою” вийшла друком наприкінці грудня минулого року у серії есеїстики De profundis видавництва “Грані-Т”. Збірник матеріалів складається з двох розділів: “Бандера: деконструкція міфу” та “Бандера: герой України?”. Поліфонічність думок, представлених у книжці, можна оцінити навіть за заголовками матеріалів, що до неї входять. “Степан Бандера: Герой України” Дейвіда Марплза поруч із “Фашистським героєм у демократичному Києві” Тімоті Снайдера. “Родинне прізвище очищене” Степана Бандери поруч із “Отберите орден у Бандеры!” Костя Бондаренка... Політичний експерт, один із упорядників книжки Ігор Балинський сказав: “Мова не про наукове дослідження, а про спробу зрозуміти, як формуються “за” чи “проти” міфи навколо Степана Бандери. Ми зібрали все, що відбувалося в українському та діаспорному медійному просторі за останні два роки навколо цієї постаті”. А історик Василь Расевич висловив сподівання, що ця книга допоможе припинити використання Степана Бандери, як його противниками, так і прихильниками, - в їхній політичній боротьбі.
- Для когось ця книжка буде “за-бандерівською”, хтось побачить у ній “протибандерівську” позицію, - зазначила головний редактор видавництва «Грані-Т» Олена Мовчан. – Але упорядники книги не ставали ні на чий бік. Книга - неупереджена, нецензурована. Далі правил української граматики ми носа у ці дискусії не пхали.
- Жодна фігура в українській історії так глибоко і безкомпромісно не ділила не лише українське суспільство, а й істориків, як постать Степана Бандери, - зазначив історик, упорядник книжки Ярослав Грицак. – Це говорить про те, що постать Бандери - надзвичайно символічна. А символ не можна рухати голими руками, він - як провід під напругою сто тисяч вольт. Торкнеш – відразу б’є. За цю книжку нас б’ють з усіх боків, і зліва, і справа. Кожен думає, що ми стоїмо на чиємусь боці. У книзі чимало цікавих несподіваних поворотів. До прикладу, цікавий російськомовний автор написав пробандерівську статтю, в якій дякує Бандері за те, що той був. А відомий львівський автор вимагає, щоб у Бандери забрали звання героя. Є двоє українських євреїв, які виступають на захист бандерівського руху... Це книжка не про Бандеру, а про страсті, що горять навколо нього і його образу.
- Пристрасті довкола Бандери вирують у першу чергу завдяки політикам – українським, польським, російським, - зауважив історик Володимир В’ятрович. - Більшість громадян України мають лише приблизне уявлення про біографію Бандери, і це дозволяє політикам проводити маніпуляції довкола нього. Історики мали б припинити ці політичні спекуляції. Але цього поки що не сталося... Ми не презентуємо книжку-дослідження про Степана Бандеру. У “Страстях за Бандерою” дискусія відбувається не довкола постаті Степана Бандери, а довкола його образів. З одного боку, образ безкомпромісного революціонера, борця за незалежність, з іншого – колаборанта, антисеміта, фашиста. Більшість авторів практично не цікавить конкретний фактаж з історії життя Бандери чи з історії українських націоналістів. Вони швидко переходять до узагальнень і оцінок стосовно них, використовуючи при цьому мінімум фактів. Як результат, отримуємо “цікаві” висновки: ОУН була фашистською організацією лише через те, що використовувала червоно-чорну символіку і деякий час існував привіт у вигляді підняття правої руки; ОУН - причетна до організації Голокосту (для цього висновку достатньо однієї урізаної цитати і кількох післявоєнних спогадів жертв голокосту); Бандера звинувачується у тому, що був авторитарним лідером (бо так говорили його політичні опоненти). У деяких авторів він не може бути героєм України, зважаючи на те, що йому ставлять несимпатичні пам’ятники і його прізвище використовують ультраправі сучасні угруповання. Частина авторів наводить дві діаметрально протилежні оцінки, які існують стосовно Бандери у суспільстві. Їм цікавий не сам Бандера, не ОУН, а сучасна дискусія навколо них, мотиви її учасників і моделі поведінки. Бандера залишається поза науковим дискурсом. Обіцяна у книзі деміфологізація Бандери не відбулася.
- Існує кілька причин, чому досі не спростовано жодного міфу про Бандеру, - додав Ярослав Грицак. – Перша з них - політична заанґажованість. Є дві крайнощі – зображати Бандеру як злочинця, бандита, фашиста, або писати його образ як ікону, на яку треба молитися. Моя відповідь на ці дві крайнощі: Бандері приписують злочини, які він ніколи не робив, і героїчні вчинки, до яких він не має ніякого відношення. Ще одна причина - Бандера у радянські часи був як Волдеморт з «Гаррі Поттера»: його імені не можна було називати, згадувати, писати про нього. У нас досі нема жодної монографії про нього...
Коментарі
Останні події
- 19.04.2024|19:24"Бородатий Тамарин" готує до друку книжку Роберта Пíрі "Північний полюс"
- 19.04.2024|18:17Галину Крук номіновано на Griffin Poetry Prize
- 18.04.2024|16:40Автор дитячого фентезі «Кий і морозна орда» розповість про новий мультивсесвіт за мотивами української міфології
- 18.04.2024|15:19Сьогодні у Тернополі Юлія Чернінька презентує "Барні 613"
- 18.04.2024|15:15Відкрито передзамовлення на книгу Вікторії Амеліної «Свідчення»
- 16.04.2024|18:08Помер Дмитро Капранов
- 16.04.2024|18:05Електронні книжки: що і як читають українці?
- 14.04.2024|20:47«Видавництво Старого Лева» започатковує цикл подій про Схід та Південь України
- 10.04.2024|14:36Переклади книжок Асєєва та Жадана номінували на PEN America Translation Prize
- 08.04.2024|17:579 квітня у Івано-Франківську Юлія Чернінька презентує книгу "Барні 613"