Re: цензії
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
- 17.03.2024|Ольга Шаф, м.ДніпроКоло Стефаника
- 15.03.2024|Ірина ФотуймаДух єства і слова Богдана Дячишина
- 14.03.2024|Ярослав Калакура, доктор історичних наукРадянська окупація і змосковлення Буковини: мовою документів і очима дослідника
- 09.03.2024|Тетяна Дігай, ТернопільІнтелектуальна подорож шляхами минулого і сучасності
- 09.03.2024|Ігор ЗіньчукСвідомий вибір бути українцем
Видавничі новинки
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
- Анатолій Дністровий. "Битва за життя: щоденник 2022 року"Історія/Культура | Буквоїд
- Павло Паштет Белянський. "Я працюю на цвинтарі"Проза | Буквоїд
- Марк Лівін. "Космос, прийом"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Володимир Сорокін пророкує, що в 2028 році в Росії буде нічого
Перші українські переклади Володимира Сорокіна – «живого» класика російського постмодернізму – недаремно з’явилися нині саме в Харкові, звідки письменник розпочав свій тур, презентуючи видані «Фоліо» книжки «День опричника» і «Цукровий Кремль».
З одного боку, Харків – перша столиця УРСР, і саме тут у 1920-х роках розігрався скандал з перекладом роману «Мать» Горького – лауреатом російсько-італійської премії якого Сорокін став акурат перед приїздом в Україну. Чи не забагато містики, і як автор ставиться до факту перекладу своїх одіозних книжок українською, про це (і не тільки про це) була розмова з Володимиром Сорокіним.
Придбавши на базарі у день приїзду до Харкова обов’язкове сало, культовий автор не зупинився на традиційних цінностях місцевого бомонду, і переклади своїх «фолійних» книжок ретельно вивчив у готелі перед презентацією в книгарні «Є». Каже, сподобались, і навіть більше, ніж сало. І це не дивно, бо перекладав «День опричника» і «Цукровий Кремль» молодий харківський письменник Сашко Ушкалов, який навіть поетичні фрагменти сумлінно перепер на мову рідних осик. Що ж до подальшої співпраці з «Фоліо», то директор видавництва Олександр Красовицький мріє перекласти ще й давній роман «Голубе сало» Сорокіна, а це вже складніше завдання, оскільки в ньому автор вдосталь погрався з мовою, і рідні осики місцевих тлумачів тут не зарадять.
Володимир Сорокін. День опричника. – Х.: Фоліо, 2010. – 186 с.
Отже, допіру була в творах Сорокіна китайська Русь, була японська, а в «Дні опричника» він ратує за Відродження Святої Русі. Навіть не віриться, що цей твір – антиутопія про Росію 2028-го року, настільки реальна далекосхідна труба, що перекрита до чолобитної від японців, а також китайці з татарами, які заселяють Сибір, заодно розбудовуючи столицю. Словом, монархія, опричнина і загниваючий Захід. А ще харчів завались: цигарки «Батьківщина» і «Россия», горілка «Житня» і «Пшенична», хліб чорний і білий. Тому що «наш народ, богоносець, обирати з двох має, а не з трьох і не з тридцяти трьох», – значить головний герой Андрій Ком’яга.
Чимало в книжці Сорокіна також про душевне. Государиня любить стрільців, стрільці самі себе січуть у казармах, наркотики – у широкому продажу. Ну, а вибір гарантують опричники, про одного з яких, власне, і сказ билинний. Тисне він ворогів внутрішніх, чує крамолу за версту, концептуалізм буржуйський викорінює. А за це йому – лазенька славна, маєточок підмосковний та груповий грішок з братцями-опричниками. З цього приводу, до речі, питання було до автора твору щодо того, як почувається він між Сцилою народного гніву, який переслідує скандального порнографа, і Харибдою чуток про те, що всі ультра-патріотичні писання Сорокіна замовлені Кремлем.
Якось так відпекався російський гість будь-яких звинувачень у конформізмі, натомість розповів, як незатишно було, коли його книжки нещодавно палили на Красній площі. Хоч як на модератора зустрічі, а також автора сих рядків, віднедавна Володимиру Сорокіну нема чого боятися, оскільки «День опричника» витримає будь-який іспит на правовірний традиціоналізм, кондовий патріотизм, а також історичну правду-матку про Батьківщину. «Що з Росією буде?», – питають пророчицю у цьому творі. «Буде нічого», – запевняє вона. Ну хіба не оптимістичний прогноз?
Володимир Сорокін. Цукровий Кремль. – Х.: Фоліо, 2010. – 219 с.
Не позбавлений патріотичного оптимізму також роман «Цукровий Кремль» Володимира Сорокіна – строкатий калейдоскоп великодніх і різдвяних оповідок з життя представників різних соціальних прошарків. Тут вам і добрий каменяр, який, немов персонаж «Одного дня Івана Денисовича» Солженіцина, мурує у концтаборі Велику російську стіну, і сценаристка фільму про берізки й шпигунів, яка в стилі х/ф «Подвиг розвідника» підмішує в іноземне пійло православно-цукрові хрести, і клоун-ліліпут, який розважає кремлівське панство, нагадуючи своїм юродством Бубу Касторського з х/ф «Невловні месники».
Утім, Нова Русь і Домострой – реальне передбачення автором роману майбутнього Росії в руслі тамтешніх культурно-політичних тенденцій. І долі у місцевих мешканців такі подібні між собою: батько загинув у Абхазії, мати поїхала з китайцем. А ще анекдоти про государя в черзі за льодяниками-кремлями – немов у ранній повісті «Черга» самого Сорокіна, де стояли, щоправда, за дефіцитними джинсами, але з такою ж м’якотілою фрондою і дулею в кишені. Усе це, звичайно, антиутопія і сатира, а також фантасмагорія і гротеск, але якось легко воно поєднується в цій святочній книзі благополуччя і непротивлення великодержавному злу. Якась «прилизана» вийшла книжка в Сорокіна, і не лише тому, що вірнопідданський рефлекс сюжетно присутній у ній на кожній сторінці.
Хай там як, але несподіваний патріотизм вічного опричника постмодерну в Росії Володимира Сорокіна наразі видається виправданим. З одного боку, загравання з народним чаянням «твердої руки» можна списати на жанровий хід «постмодерністської» стратегії автора. Мовляв, давайте разом посміємося з чергової спроби збудувати тоталітаризм в одній, окремо взятій Росії. З іншого боку, цілком можливо, що це позиція самого Сорокіна – прославити майбутні державні зміни нехай навіть в антиутопії. Адже автор «Цукрового Кремля» – це вже не колишній Сорокін, який у своїх творах змагався з соцреалізмом. Змінивши власну фірмову метафору дійсності з гіркої «норми» (щоденної пайки лайна від радянського агітпропу в однойменному творі) на «цукровий Кремль» (льодяник, який государ нової Росії видає народу на свято), він встиг на потяг соціального замовлення. Ну, а в наському малоросійському контексті – то до приїзду Володимира Путіна в Україну, що також свідчить про підозрілу містику, метафізику, а також решту сюжетних льодяників, якими годує нас метр постмодернізму.
Ігор Бондар-Терещенко
Додаткові матеріали
- Володимир Сорокін розкаже в Києві, якою буде Росія 2028 року
- Курков і Сорокін відмовилися від запрошення Путіна на кадетський бал
- Володимир Сорокін. «Сахарный Кремль»
- Опубліковано довгий список «Великої книги»
- Оголошено ім’я лауреата премії «Нос»
- У Москві відкривається національна книжкова виставка-ярмарок
- Програма 15-го книжкового форуму видавців у Львові
Коментарі
Останні події
- 20.03.2024|14:23У київському просторі PEN Ukraine відбудеться публічна розмова Мирослава Мариновича з Мирославою Барчук
- 20.03.2024|14:02В Україні видадуть продовження серії «Червоний Арлекін» італійського письменника Роберто Річчі
- 20.03.2024|14:00У «Видавництві 21» готують до друку перше в Україні гумористичне фентезі про ІТ
- 15.03.2024|16:37У Києві презентували епічне фентезі «Кий і морозна орда»
- 14.03.2024|11:27Книга Сергія Руденка "Бій за Київ" у фінському перекладі увійшла до короткого списку премії Drahomán Prize 2023 року
- 09.03.2024|14:20Оголошено імена лауреатів Шевченківської премії-2024
- 06.03.2024|18:34Оголошено претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2024 році
- 05.03.2024|11:11У Львові презентують книжку Олени Чернінької, присвячену зниклому безвісти синові
- 05.03.2024|11:09«Сапієнси»: потаємна історія наукової фантастики. Лекція Володимира Аренєва
- 01.03.2024|13:50«Маріупольську драму» покажуть в Ужгороді та Києві