Сенсацією цьогорічного Форуму книговидавців у Львові став візит монаха-капуцина, отця Ксаверія Кноца з Польщі, який презентував українському читачу свою бестселер «Секс, якого не знаєте. Для подружніх пар, які люблять Бога». Головна інтрига полягала в незвичному, на перший погляд, поєднанні речей: служитель церкви і книга про сексуальність. Натомість, о. Кнотц стверджує протилежне: сексуальність – це Божий дар людині, яка є вінцем його творіння.

Отець переконаний, аби знати тему, не обов’язково її апробувати. Варто всього лише вміти слухати. О. Кнотц веде реколекції для подружніх пар на тему сексуальності. Йому доводиться вислуховувати сотні історій подружніх непорозумінь, головна причина яких в тому, що навіть близькі люди не наважуються між собою піднімати тему сексу.

У доробку о. Ксаверія Кнотца також книги «Подружній акт. Шанс зустрічі з Богом і подружньою половинкою», «Не бійтеся сексу. Люби і роби, що хочеш», а вже у вересні вийде друком нова книжка – «Секс є божественним, або еротика для католика».

Заходи за участю отця на книжковому форумі викликали чималий інтерес і супроводжувалися аншлагами. Преса хотіла отримати відповідь на одне єдине запитання: як монах міг написати про секс? Читачі масово купували книжку й шикувалися в черги за автографом. А отець Кноц терпляче знаходив відповіді на усі запитання та підписував примірники книги «Секс, якого не знаєте», яку українською наважилося перекласти видавництво «Свічадо».

Директор видавництва «Свічадо» Богдан Трояновський розумів, що книжка є трошки провокацією, вона викликатиме різні емоції: і позитивні, і негативні.

– Але проблема в тому, що дана тематика в Україні (у церковних колах) – табу. Тобто про це якось не випадає говорити. Таку ментальність треба міняти. Ми подумали, що такі книжки помагають у цьому. Ми вже видавали колись такі проблеми. Перша наша книжка, яка викликала дуже гострі реакції, була книга Інґрід Тробіш «Бути жінкою – це радість», де теж була сексуальна тематика. Хоча загалом це була психологія жінки в контексті духовному. Але церква на це по-різному реагувала. Витворилася така міжцерковна дискусія, яка, на щастя, закінчилася позитивним моментом – отці зрозуміли, що про ту тему треба говорити. Це був початок таких розмов.

Але щодо цієї книжки – «Секс, я кого не знаєте» – то більший шок, певно, викликала обкладинка, назва, вона така дійсно провокаційна. Бо щодо самого змісту, то там нічого нового нема – церква того давно вчила і зараз продовжує вчити. Можливо, отець Кнотц відважні певні питання піднімає і готовий на них відповідати.

Щодо обкладинки український видавець вирішив не експериментувати і залишив титульну сторінку такою ж, як і в оригіналі: легкий натяк – простирадло та дві подушки, мовляв, далі здогадуйтеся самі.

Отче Ксаверію, розкажіть, будь ласка, як ви дійшли до теми сексу у подружньому житті з точки зору церкви?

Цією темою я займаюся близько десяти років. Я капуцин-монах, я не закритий за мурами, я весь час спілкуюся з подружніми парами, проводжу для них науку – реколекції. Я побачив, що для них проблема сексу в подружньому житті – дуже важлива. Трапляється, що подружжя вже десять років живе разом, а ще жодного разу не змогли поговорити щиро одне з одним про секс. Багато людей виховані в такій культурі, де не прийнято говорити відверто на «ці» теми. Але, якщо не знайдуть час між собою про це поговорити, то непорозуміння і недомовки накопичуватимуться і через декілька років усе це вибухне. У результаті жінки стають холодними, а то й фригідними, а в чоловіків з’являється все більше претензій, вони стають вульгарними.

Переконаний, що ця сфера подружнього життя також дана Богом, щоб люди відчували глибоку єдність між собою. Проблема полягає ще в тому, що на сьогодні ми не маємо виробленої мови, щоби легко порозумітися на цю тему. З одного боку, про це недоговорюється, а з іншого – коли говориться, то дуже вульгарно. І все це не допомагає чоловікові і жінці порозумітися. А в пресі домінує мова, зосереджена виключно на задоволенні. Наприклад, у жіночих журналах часто розміщують різні тести з запитанням: «Як часто відчуваєш оргазм?».

Але тут набагато ширша тематика – як налагодити зв`язок, тобто як жінка має розуміти чоловіка, а чоловік – жінку. У цій сфері ми дуже мало знаємо один одного. Адже сексуальність жінки проявляється іншим чином, ніж сексуальність чоловіка. Так, пік сексуальності чоловіка припадає на 20-25 років. Натомість розквіт жінки припадає на 35 років. І дуже часто в молодих подружжях простежується конфлікт, бо чоловік хоче сексу дуже часто, а жінка через якийсь час. І якщо цього не розуміти, то можна засуджувати одне одного: чоловік думатиме, що дружина його не кохає, натомість жінка думає, що чоловікові один секс у голові.

Сам секс дуже зубожений через нерозуміння цієї жіночості чи чоловічності, а ще й через відсутність духовності.

Знаю багато подружніх пар, які дякують Богові за щасливе сексуальне життя. Вони бачать, що, коли вони близькі до Бога, то вони більше відкриваються одне одному і більше турбуються про те, аби їм було одне з одним приємно.