
Re: цензії
- 16.10.2025|Наталія Поліщук, письменниця, членкиня НСПУФантастичне й реальне, а також метафора «кришталевого світу» в оповіданні Катерини Фріас «Un anillo misterioso» («Містичний перстень») зі збірки «За синіми і жовтими гардинами» (2025), Іспанія
- 16.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПоети помирають уранці
- 08.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЗазирнути в задзеркалля
- 06.10.2025|Ігор ЗіньчукЦікаві історії звичайних слів
- 28.09.2025|Петро ГармасійПерестати боятися…
- 24.09.2025|Микола Дмитренко, письменник, доктор філології, професорПрихисток душі
- 24.09.2025|Михайло ЖайворонПатріотизм у розстрільному списку
- 14.09.2025|Тетяна Колядинська, м. ДніпроЗа якими правилами “грали” радянські засоби масової інформації
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
Видавничі новинки
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Вікторія Горбунова, «Записки шкільного психолога». Видавництво «Нора-Друк»
«Бути дорослим важко: непросто тримати себе в рамках, відповідати за слова. Визнати, що в тобі живе дитина, — ще важче».
Можливо, хтось із цим не погодиться — тоді він, мабуть, не такий уже й дорослий. Аби переконатися в цьому, прочитайте книжку Вікторії Горбунової «Записки шкільного психолога». На звороті титульної сторінки зазначено: «Рекомендовано для прочитання батькам, а особливо — бабусям, які готують дітей до школи, а також усім, хто цікавиться шкільною психологією». Це й справді потрібно прочитати всім. Адже в кожній дитині дрімає особистість, і щоб її розбудити, необхідно до кожної знаходити індивідуальний підхід. А це тонка ювелірна робота, з якою зможе впоратися тільки людина терпляча.
Авторка тонко розуміє психологію людини, дитину бачить ніби наскрізь, свої спостереження викладає надзвичайно емоційно: «Неможливо навчити людину не створювати проблем собі та іншим так само швидко, як розв’язувати задачі на дві дії. Життєві правила набагато складніші за граматичні, а поведінкові реакції вибуховіші за хімічні. В психології не може бути швидкого результату. Це аксіома».
Тема невичерпна і вічна, як світ, — дорослі і діти. Не можна сказати, що тільки батьки впливають на особистість дитини, — їм допомагають «консервативні» бабусі-дідусі, вихователі, вчителі і навіть перехожі тьоті-дяді на вулиці.
У книжці порушено одну з найважливіших проблем сучасної школи. Нині стало просто-таки модою перевіряти інтелект дитини, але: «…не вся інформація в руках учителів є безпечною для дітей. Можливо, це звучить безглуздо, однак у недолугих кілька цифр IQ стають діагнозом, що може скалічити життя дитини. Якщо вчителі, маючи часткові результати та знаючи лише про кращих дітей, уже ділять клас на «розумників» і «пропащих», — що буде далі? Дітей з високими показниками IQ захвалять. Розмножаться такі собі «зірки», вони з часом увірують у свою унікальність, зупиняться в розвитку, спочиваючи на лаврах. Що ж до інших — їх просто зацькують: «що взяти з дурнів…». Діти, які не впоралися з тестовим завданням з різних причин (хворіли, не мали настрою, злякалися і не зрозуміли інструкції тощо), отримають тавро «вічних трієчників». Описане в жодному випадку не є плодом моєї хворої фантазії. Це класика життя, і не лише шкільного».
Раніше дітям не намагалися «залізти в мозок», і вони жили як у казці. А сьогодні кожна мама прагне виростити вундеркінда і змушує своє чадо «ковтати» енциклопедії, аби отримати звання «найрозумнішого» (як у відомій телегрі), і не розуміє, що відбирає в маленької людини безтурботне дитинство.
Вікторія зараз працює з дорослими дітьми — викладає психологію в Житомирському університеті ім. Івана Франка. В її доробку — понад півсотні наукових праць із психології, але в «Записках…» вона вперше спробувала себе в художній формі. Спроба видалася вдалою. Можливо тому, що за основу взято сюжети з життя та особистого досвіду.
Марина Вовнякова
Коментарі
Останні події
- 17.10.2025|11:34"Книжки, черепахи й відьми": Володимир Аренєв прочитає лекцію про Террі Пратчетта у Києві
- 17.10.2025|10:37Їжа, фейки і дипломатія: Дмитро Кулеба презентує книги в Луцьку
- 17.10.2025|10:28Четверо українських письменників – серед номінантів на престижну Премію Астрід Ліндґрен 2026 року
- 17.10.2025|09:14У США помер письменник, співзасновник Нью-Йоркської групи Юрій Тарнавський
- 16.10.2025|18:12Культові "Шахмати для дибілів" та Абсурд Сучасності: Розмова з Михайлом Бринихом у "Сенсі"
- 16.10.2025|13:13Ласло Красногоркаї: Нобель 2025 спричинив стрімке зростання продажів та ажіотаж довкола нового роману
- 16.10.2025|13:11Волелюбність, гідність, гумор: «Архетип нації» дослідив ключові риси українців
- 16.10.2025|10:09«За чотирма зайцями»: «Основи» перевидають п´єси Нечуя-Левицького та Старицького в театральній серії
- 16.10.2025|10:01Срібло BELMA-2025: Український підручник з хімії підкорив Європу на Франкфуртському ярмарку
- 13.10.2025|12:48«Гетьманіана Старицького»: Унікальна виставка відкриває зв´язок між Козацькою добою та сучасною боротьбою