Re: цензії

20.11.2024|Михайло Жайворон
Слова, яких вимагав світ
19.11.2024|Тетяна Дігай, Тернопіль
Поети завжди матимуть багато роботи
19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачка
Часом те, що неправильно — найкращий вибір
18.11.2024|Віктор Вербич
Подзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Діалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
Розворушімо вулик
11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
«Але ми є! І Україні бути!»
11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУ
Побачило серце сучасніть через минуле
10.11.2024|Віктор Вербич
Світ, зітканий з непроминального світла
10.11.2024|Євгенія Юрченко
І дивитися в приціл сльози планета

Літературний дайджест

25.10.2017|10:40|Deutsche WElle

Катерина Бабкіна: Тільки не через поріг

"Забобонність суспільства індикує його неосвіченість, переляканість та керованість. Віра в те, що якщо свистіти - не буде грошей, не ходить парою з демократичністю і толерантністю", - Катерина Бабкіна, спеціально для DW.

Найчастіше я думаю про забобони і прикмети як про щось миле з дитинства - а я, як і багато хто, попри всі складнощі люблю своє дитинство і набуваюся у спогадах про нього теплом і затишком. Мій дід стукав по дереву, моя бабця не давала мені сідати на куті, а сусідки, бачачи в дворі мене маленьку і дуже милу, в новій сукенці, тричі спльовували і казали: "Яке паскудне". Якось у школі в нас цілий рік була вчителька з народознавства, яка понад усе любила народні прикмети. Розповісти їй народну прикмету, якої вона не знала, було найкоротшим шляхом до добрих оцінок і самоствердження. За той рік я вигадала стільки переконливих народних прикмет, що готова рекомендувати це як дієву вправу каталізації творчості. Кілька років по тому, уже в старших класах, я писала в регіональну газету гороскопи - за тим же методом, що й народні прикмети. Знаю, так теж робили в юності багато шанованих тепер журналістів, типу хто крайній - той і пише гороскоп та кросворд, а крайній той, хто наймолодший.

 

Насправді мені особисто забобони та прикмети ніяк не шкодять. Ну, крім випадків, коли водій попереду раптом б´є по гальмах, бо дорогу перебігла чорна кішка, і він хоче, щоби першим переїхав кішчин слід хтось із сусіднього ряду - таким чином той, інший, забере на себе нещастя, а той позаду мене - перевірить, як працює його цивільний страховий поліс, я ж - просто матиму згодом поремонтований задній бампер. Або коли працівник служби доставки каже мені: "Ну, ну, не через поріг". І я виходжу за поріг прийняти з його рук якийсь пакунок, а двері зачиняються за мною, і ключі залишаються там, по той бік порогу.

 

Мало того, саме завдяки магічному мисленню мені часто дістається місце біля віконечка і не у хвості літака під час онлайн-реєстрації - ніхто чомусь у нього, в цей ряд, не хоче. Хоча, погодьтеся, важко уявити собі ситуацію, коли 13-й ряд, приміром, розіб´ється, а решта літака - нічого, в порядку. Це, щоправда, не кожній господині до уваги: Air France, Iberia, Ryanair, Continental Airlines літають, наприклад, без 13-го ряду, а Lufthansa та Alitalia - часом ще й без 17-го, бо в Італії та Бразилії ця цифра теж вважається нещасливою.

 

Але от 11 жовтня в новинах з´явилася інформація про те, що ООН вивезла своїх співробітників із двох регіонів Малаві, країни на південному сході Африки. Демарш фахівців із різних справ Об´єднаних Націй спричинила не громадянська війна, не революція, не стихійне лихо і не епідемія. Просто країну охопило масове полювання на вампірів.

 

Це було 11 жовтня  цього  року. Не в минулому столітті, наприклад. Я прочитала про це в інтернеті з телефону, який вміщається в мою долоню і може навіть заряджатися без дротів. 

 

Я би посміялася про це, як слід, якби, по-перше, малавійці вже не вполювали і не вбили якусь кількість своїх громадян, котрі поводилися, на їхню думку, як вампіри, а по-друге - якби не перша моя реакція на новину, бо була вона такою: "О, ще й за два дні до п´ятниці 13-го".

 

Тобто я знаю, коли в нас - п´ятниця 13-те. Знаю про це кожен раз. Звертаю на це увагу. І це мене засмутило.

 

За магічне мислення завжди платили високу ціну - можна згадати культи людських жертвопринесень, святу інквізицію чи різноманітні традиції позбуватися проклятих (підмінених нечистю чи схильних до взаємодії з дияволом - виберіть, що вам цікавіше) немовлят, які мали, приміром, очі різного кольору, шість пальців чи якісь суттєвіші відмінності в зовнішньому вигляді чи функціоналі. Фройд стверджував, що ми всі переростаємо етап магічного мислення у віці трьох-п´яти років. І лише у відсталих суспільствах - або за наявності психічних захворювань - магічне мислення побутує і серед дорослих.

 

Забобонність суспільства індикує його неосвіченість, переляканість та керованість. Віра в те, що якщо свистіти - не буде грошей, а якщо розсипати сіль - то посваришся, не ходить парою з демократичністю і толерантністю. Я хотіла пошукати якусь статистику про те, скільки українців вірять у прикмети, але замість цього знайшла матеріали про погані прикмети на сайтах багатьох провідних ЗМІ, не інформативні матеріали, а такі, знаєте, про те, чому не можна вітатися через поріг чи підбирати щось на перехресті.

 

Погодьтеся, не дуже хочеться думати, що коли ми "присідаємо на доріжку", нами керують ті самі процеси, завдяки котрим якийсь перший переляканий малавієць кілька тижнів тому затовк каменюкою когось із сусіднього села, бо той схожий на вампіра. Магічне мислення є джерелом метафор, але позбавляє відчуття персональної відповідальності за все, що з тобою і довкола тебе відбувається, а без цієї відповідальності далеко не заїдеш, навіть якщо не повертатимешся з півдороги.

 

Зевс залишився до наших часів як персонаж і символ, але перестав бути страшним і впливовим, коли люди дізналися, звідки береться блискавка.

 

Ще завдяки тому, що люди дізналися, звідки береться блискавка, в нас є електрика.

 

 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

21.11.2024|18:39
Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
19.11.2024|10:42
Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
19.11.2024|10:38
Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
11.11.2024|19:27
15 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
11.11.2024|19:20
Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
11.11.2024|11:21
“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
09.11.2024|16:29
«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
09.11.2024|16:23
Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії
09.11.2024|11:29
У Києві видали збірку гумору і сатири «СМІХПАЙОК»
08.11.2024|14:23
Оголосили довгий список номінантів на здобуття Премії імені Юрія Шевельова 2024 року


Партнери