Нині історичне тло літературних творів стає все більш вибірковим та персоніфікованим, воно не стільки апелює до хронологій, скільки синтезує досвіди і вмикає емпатію та рефлексію. Цінність справжньої історії не лише у достовірності, а й в атмосферності наративу, наближеності і щирості героя, значущості його особистого шляху і досвіду.

 

Наступний перелік книжок — своєрідна мозаїка історій, що відбувалися у різний час та з різними героями, та все ж об’єднаних єдиною характеристикою-ґрифом «засновано за реальних подіях».

 

 

Тим з вас, хто вже встиг оцінити прекрасне ілюстроване видання «Антарктична експедиція Шеклтона. Надзвичайна крижана пригода» Вільяма Грілла, буде цікаво познайомитися із більш дорослою і багатослівнішою версією видатної мандрівки на Південний полюс авторства відомого американського письменника і журналіста Альфреда Лансінґа.

 

По суті документальна хроніка раптово перетворюється на захопливий пригодницький роман і, навіть якщо читачеві знайомі усі факти, їхнє викладення і занурення в атмосферу крижаних випробувань стане справжньою несподіванкою.

 

Імперська трансантарктична експедиція — це історія не-успіху, але водночас вона є історією переможців — людей, що змогли вижити, попри холод і голод, попри всі негаразди і випробування долі. І так, це своєрідна ода Ернесту Шеклтону — ідеальному лідеру, про якого дійсно цікаво і варто дізнатися більше.

 

 

 

З того часу, як світ дізнався про Біллі Мілліґана, не вщухають розмови і здогадки про те, ким же був насправді цей чоловік. Людиною з унікальним психічним розладом, всередині якої існували 24 альтер-особистості — від 3-річної дівчинки Крістін з Англії до 23-річного югославського комуніста Рейджена? Чи, все ж таки, геніальним актором, що віртуозно оминув покарання за скоєні злочини? Американський автор Деніел Кіз, який присвятив дослідженню життя Мілліґана багато років, особисто спілкувався з Біллі, а також з усіма, хто був причетний до його справи, намагається дати відповідь на це питання, занурюючи читача у хронологію подій навколо героя.

 

Він починає з того, як саме світ дізнався про існування Біллі Мілліґана, за яких обставин його звинуватили у злочинах, що, начеб-то, чинили інші особистості. Далі відбувається відстеження появи цих альтер-еґо протягом життя Біллі. І зрештою, ми маємо змогу дізнатися, що сталося після вироку до моменту виходу книжки. У своїй оповіді автор старанно уникає особистісних суджень чи домислів, але його позиція зрозуміла — він вірить Біллі, вражений його «неординарністю» і незбагненністю її природи. Ну, а читачеві, у свою чергу, лишається жити з усвідомленням того, що довіряти у цьому житті не можна навіть самому собі.

 

 

Одна з найвідоміших книжок Трумена Капоте амбівалентна за своєю природою за всіма аспектами. Наскільки звабливою здавалася автору ідея написати роман-репортаж про криваве вбивство родини Клаттерів, що сталося у містечку Голкомб штату Канзас 1959-го року, настільки ж згубно вона відзначилася на подальшій його творчості, адже після виходу книжки (на роботу над якою він витратив чотири роки, списавши понад 8000 сторінок рукописів), автор не закінчив жодного зі своїх романів. Наскільки захопливою виявився цей твір для читачів, настільки ж він є приголомшливим у своїй жорстокості, у холоднокровній констатації безпросвітності нашого життя.

 

Капоте із майстерністю хірурга препарує злочин, заглиблюючись у його деталі, розповідаючи історію жертв і їхніх убивць, намагаючись розібратися у мотивах, причинах, якійсь ледь вловимій закономірності трагедії, зрештою, доводячи, що смерть може підстерегти навіть тих, хто не завдав світові навіть найменшої шкоди.

 

«Холоднокровно» — страшна і безжальна книжка, але, безумовно, геніальна.

 

 

 

Перша книжка Джеймса Бовена «Вуличний кіт на ім’я Боб», написана у співавторстві із відомим британським біографом Гаррі Дженкінсом, миттєво здобула неабияку популярність, а згодом лягла в основу однойменної кінострічки, де Джеймса зіграв Люк Тредевей, а Боба — сам Боб.

 

Невигадлива, але щира розповідь про двох невдах: колишнього наркомана і кота-безхатька, поступово виявляється історією справжньої дружби, боротьби і перемоги над світом злиднів і байдужості. Відверто і без прикрас Джеймс Бовен розповідає про складний підлітковий вік, власні помилки і їх наслідки, про десять років героїнової залежності, що здавалися суцільним сном, який тягнув його на дно так глибоко, що повернутися до нормального життя здавалося неможливим. Чарівне руде котисько з’являється у житті Джеймса мов хвостатий ангел-рятівник, і далі життя хлопця починає обертатися навколо Боба.

 

Ці двоє, тримаючись разом серед галасливих лондонських вулиць, перед обличчям невдач, погроз і незгоди, зцілюються фізично і душевно, а заразом, непомітно, але впевнено, розтоплюють серце читача.

 

 

Кріс Маккендлес, також відомий під псевдонімом Алекзандер Супертрамп, 1990-го року закінчивши навчання у коледжі, пожертвував усі свої заощадження на благочинність і вирушив у мандрівку автостопом Америкою, котра скінчилася через два роки на Алясці. У вересні 1992-го року на безлюдній території неподалік від національного парку Деналі випадковий мисливець виявив мертве тіло виснаженого голодом Кріса. Незабаром цей випадок докладно описав у своїй статті для журналу Outside репортер Джон Кракауер. А після того, як вона знайшла відгук у широкого кола читачів, автор узявся за книжку про подорож і смерть романтичного героя-відчайдуха.

 

Навколо постаті Кріса-Алекса досі точиться чимало розмов. Одні вважають його прекрасним, наївним молодиком із великим серцем, інші дивуються його безглуздій поведінці й аніскільки не жаліють, але книжка Джона Кракауера дає змогу зрозуміти сміливість задумів і чистоту помислів героя, його нестримну любов до природи і простих людей, його бунтівну й водночас миролюбну особистість, ймовірно, надто невідповідну для нашого світу.

 

 

23-го липня 1843-го року у невеличкому канадському містечку неподалік Торонто стався кривавий злочин: було убито господаря маєтку Томаса Кіннера і його вагітну коханку-економку Ненсі. Поліція звинуватила у вбивстві конюха Джеймса Макдермота і 16-тирічну служницю Ґрейс Маркс. Обох засудили до страти, але згодом вирок Ґрейс замінили на довічне ув’язнення з госпіталізацією у заклад для душевнохворих. Дехто вбачав у юній Ґрейс обачливу злодійку, і холоднокровну убивцю, дехто вірив у абсолютну невинність заляконої і збитої з пантелику дівчини, треті — з упевненістю заявляли, що Ґрейс божевільна чи одержима духами.

 

Із досконалим вивченням архівів, майстерністю і витонченістю підійшла до історії Ґрейс, добре відома своїм романом «Оповідь служниці», канадська авторка Марґарет Етвуд. Вона занурює читача у світ поневірянь і важкої праці, на які приречена жінка-емігрантка на чужині, у світ знущань, домагань і кпинів, на які приречена жінка у тюрмі чи божевільні. Вона розповідає свою версію подій, спираючись на факти і свідчення, й не випускає з уваги жодної деталі, тим часом творячи для нас історію цікавої, сильної, колоритної і харизматичної героїні.

 

Крім того «Відома як Ґрейс» — справжня енциклопедія побуту канадців 19-го століття. Самі лише розповіді про клаптикові ковдри чого варті! А ще, попри похмурий сюжет, ця книжка напрочуд життєствердна — про вічний пошук щастя і затишку, про любов усупереч зневірі.

 

 

 

HeLa — лінія «безсмертних» клітин, здатних ділитися нескінченну кількість разів. Їх називають головним медичним відкриттям 20-го століття і саме завдяки їм науковцям вдалося розробити вакцину від поліомієліту, дослідити ракові захворювання, впливи вірусів, токсичного ураження та радіоактивного опромінення. Це вони допомагають зробити важливі кроки у вивченні штучного запліднення, клонування і складання генетичних карт. Але хто стоїть за загадковою назвою HeLa? Відповідь вельми прозора, адже це ніщо інше, як абревіатура імені володарки клітин — простої чорношкірої жінки Генрієтти Лакс, котра померла від раку 1951-го року, але водночас, почасти, й досі живе і навіть рятує життя.

 

Книжка американської журналістки Ребекки Склут являє собою докладну драматичну історію про долю афроамериканки, котра мимоволі стала джерелом дорогоцінного біоматеріалу, про її родичів, котрі дізналися правду через десятиліття і досі домагаються справедливої компенсації, про лікарів — брехливих і щирих, про пошук справедливості та народження біоетики. Зрештою, це красиве і захопливе наукове дослідження, що стане наснагою як для розуму, так і для душі. 

 

 

 

Захоплива пригодницька сповідь колишнього шахрая Френка Абіґнейла могла б здатися вигадкою, якби давно не увійшла в аннали історії та архіви ФБР. З 16-ти до 21-го року Френк устиг «погратися» в пілота Pan American, викладача університету, лікаря і помічника прокурора, переконливо підробити безліч дипломів, посвідчень, банківських чеків і депозитних бланків. З майстерністю фокусника він зачаровував і дурив простих смертних і сильних світу цього, а поліція і агенти ФБР лише розводили руками, не в змозі впіймати пройдисвіта. Для них він став своєрідною легендою, тож не дивно, що коли хлопця таки спіймали і засудили до 12-ти років ув’язнення, його залучили до співпраці у справах про підробки і махінації, які Френк розпізнавав за версту.

 

Багато хто з вас знайомий з історією Френка завдяки чудовій кінострічці Стівена Спілберґа із Леонардо Ді Капріо у головній ролі, але, звісно, у двогодинний формат важко вкласти всі пригоди авантюриста Френка. Бажаєте дізнатися, як усе було насправді і в деталях? Тоді читайте першоджерело. Тим більше, що його автор устиг не лише наламати купу дров, але виправити свої помилки і, вірте чи ні, заробити чесні мільйони.