Політики думають, коли звільнимо окуповані території, вони щось швиденько вигадають. Такого не буде. Ми, переселенці, маємо бути корисні на новому місці. Не допустити реваншу Партії регіонів і її однодумців, які несуть відповідальність за війну, — каже політолог 37-річний Станіслав Федорчук. Він — керівник громадської організації "Українська народна рада Донеччини та Луганщини". Готують до видання Антологію українських письменників Донбасу "Порода". До книжки увійдуть прозові, поетичні, драматургічні твори 63 авторів.

— Запитували в кожного письменника, як вони ставляться до України. Щоб раптом до збірки не потрапив хтось, хто не вважає себе українцем. Переважно це автори другої половини XX століття. Але є й молоді, які стали відомі з початком війни. Не беремо тих, хто давно є у підручниках. При відборі літераторів дивилися, як вони пов´язані з Донеччиною та Луганщиною. Хтось народився, жив там. Інші працювали. Дехто є громадянами інших країн. Але у своїх творах зображали Донбас, — продовжує Федорчук.

— Кожному авторові дали можливість самостійно вибрати, чим хотів би поділитися з читачем. Не ставили завдання, аби твори відповідали певній тематиці — про війну, чи, навпаки, про мир.

Станіслав Федорчук розповідає про авторів майбутньої Антології.

— Петро Шевченко-Біливода — автор із Біловодська на Луганщині. Викладав українську мову й літературу в Луганському педінституті. Написав серію викривальних журналістських репортажів про протистояння місцевої обласної адміністрації та СБУ. У травні 1997-го його знайшли повішеним у старій котельні на околиці Києва. Близькі підозрюють — за професійну діяльність. Збірка його поезій "Ось така мені випала доля" вийшла посмертно.

86-річна Емма Андієвська народилася в Донецьку. 1943-го її батька розстріляла радянська влада. Сім´ї вдалося виїхати в Німеччину. Там Андієвська три роки пролежала в гіпсовому ліжку хвора на туберкульоз хребта. А потім ще вісім років ходила в корсеті. Нині письменниця живе в Мюнхені. Має 40 поетичних і прозових книжок. Намалювала 15 тисяч картин. Її називають "українським Далі" (іспанський художник-­сюрреаліст. — ГПУ).

Карколомною долею вражає письменник Віталій Бендер із Слов´яносербська Луганської області. Під час Другої світової потрапив до німецького полону. Вибрався звідти, лише коли записався до лав СС "Галичина". Далі був британський полон, з якого звільнився 1949-го. Бендер — автор повістей і романів, 50 оповідань, новел і 800 статей. Помер в Англії 1991 року після невдалої операції на серці.

Письменник, релігієзнавець 63-річний Ігор Козловський перебуває у полоні в Донецьку. Був учасником місцевого Євромайдану, молитовного марафону за Україну. Сепаратисти звинуватили його у шпигунстві й тероризмі. З Донецька не міг виїхати, бо доглядав за паралізованим сином. Узимку 2016-го Козловського арештували. Сидить в одиночній камері у Горлівській тюрмі. Родичів і ­адвокатів не допускають. Питання його визволення неодноразово піднімали співачка Джамала й лідер гурту "Океан Ельзи" Святослав Вакарчук. Під час "Книжкового Арсеналу" в Києві 100 письменників організували акцію на його підтримку. Але російська сторона не планує випускати Ігоря.

Світ символів набагато триваліший за матеріальний. Зруйнувати людське життя чи заводи в умовах війни достатньо просто. Ідею чи сенс — важче. Сподіваємося, вихід антології допоможе відкрити чимало авторів Донбасу. А в дискусії, чи він український, нарешті поставимо крапку.

Були прохання передати Антологію "Порода" на окуповані території. Там хочуть зрозуміти, хто вони. Поки що не уявляю, як це можна зробити. Війна йде за душі, уми, а не окремі міста чи села.

Антологія "Порода" вийде за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". 1000 примірників нададуть у бібліотеки, культурні організації безкоштовно.

7 сторінок ще не опублікованого роману "Юзовка" для антології "Порода" надала письменниця Ірен Роздобудько, 54 роки. Книжка присвячена британському інженерові Джону Юзу. 1869-го він заснував на Донбасі металургійний завод. Навколо підприємства згодом виникло місто Юзівка, нині Донецьк.

— Відкривала маловідомі сторінки біографії Юза, — розповідає Ірен Роздобудько. — Валієць походив із багатої родини, але працював шахтарем, ковалем, мав покручені артритом ноги. Був першим кризовим менеджером на Донбасі. Приїхав до Російської імперії з сім´єю — трьома синами й донькою. Дружина була із родини пивоварів, то й тут працювала, розвозячи пиво до пабів.

Анастасія ХЛАПОНІНА