«Бузкові дівчата» Марти Холл Келлі — це трагедія Другої світової війни, переплавлена у жіночих серцях на історії любові. Історії настільки щемні, проникливі, відважні й моторошні своєю правдивістю, що вам шалено хотітиметься уже з перших рядків роману аби все було добре. І все насправді буде добре, але зовсім не так, як вам того хотілося б.

Французький шарм у лещатах американського прагматизму, польська життєдайна безжурність у тенетах німецьких концтаборів, німецька затятість і послідовність у руйнівному пеклі вседозволеності.

Усього три історії. Кароліни і її серця, розтрощеного на друзки, мов тонкостінна порцеляна. Касі і її серця, дитячого й ніжного, загартованого пекельним болем нелюдських випробувань. Герти і її серця, рішучого й холодного, розшматованого гордістю, амбіціями і невмінням відділити правду від кривди.

Усього три історії.

Але на них нанизано сотні інших доль, подій, історій, майстерно вписаних у діалоги, деталі, нібито несуттєві згадки, з яких і постає ось це величне й трагічне полотно Другої світової. Дивовижно людяне й жорстоке полотно, на якому ні слова про криваві безжальні бої, але яке пронизане болем безглуздих втрат.

Кароліна любить Поля, і це допомагає їй вижити.Кася любить жити, і це допомагає їй вижити.Герта любить себе, і це допомагає їй вижити.

Але це — дуже спрощений причинно-наслідковий зв’язок, у надра якого Марта Холл Келлі вплела безліч емоцій і переживань.

Ви плакатимете.

Плакатимете, коли Кароліна назавжди прощатиметься з Полем, щоб потім зустрітися знову і знову назавжди прощатися, і так раз у раз. Плакатимете, коли Касю та інших «кроликів» переховуватимуть від смерті подружки по табору, і коли усі разом вони збиратимуть кожну з них, як на весілля, на Дорогу Краси, щоб іти на розстріл красивими. Можливо, лише доля Герти не викличе сліз, хоча, хто знає, можливо суд над нею і її страхи й терзання зворушать ваше серце.

Зрештою, ви плакатимете від наскрізного щему, бо ця історія розказана настільки тонко і тендітно, яскраво й образно, переконливо й довершено, на одному диханні і без зайвих слів, що образи, порівняння, метафори назавжди закарбуються у ваше серце.

Ви станете іншими після того, як проживете сторінка за сторінкою життя «Бузкових дівчат». І це того варте.

АЛІНА АКУЛЕНКО