Ось це і є "совок". Існує тисяча причин, чому людина не може виїхати із зони військових дій і до останнього сподівається, що "якось воно буде". Про це письменниця Оксана Забужко розповіла в інтерв´ю виданню "Апостроф".

"Ви справді думаєте, що в Росії все було добре, а взимку 2013-го Путін раптово з´їхав з глузду? У сучасній війні, де 90 відсотків агресії становить саме інформаційне руйнування, "деморалізація супротивника", вже не потрібно витрачати зайві гроші на бомби. Не потрібно бомбити міста. Досить розбомбити мізки. Вам розбомблять мізки - і ви самі винесете завойовникам ключі від міста. Я від усієї душі вітаю будь-які спроби обмежити поставки в Україну токсичної зброї з опромінення мізків з країни-агресора. Не забуваймо: весь російський контент заражений. Немає нейтрального".

Письменниця каже, що в Україні немає продуманої політики з приводу цієї війни.

"Немає державних стратегій. Ми тільки "відстрілюємося", а "веде" як і раніше Кремль. Добре, звичайно, що США в Сирії трошки "помахали томагавками" і тим розвіяли багаторічний путінський міф про "велику і жахливу" ядерну державу РФ, нібито здатну, варто їй тільки захотіти, перетворити весь світ у радіоактивний попіл".

Забужко порівнює роботу Кремля з поведінкою "світового гопника" у відсутності "світового поліцейського".

"Ніякі США нам рятувати наших громадян не прийдуть, це не їхня турбота. І думати про те, якими довгостроковими наслідками може загрожувати ця війна українському суспільству, – це теж наша турбота, нічия більше. А ми поки що можемо вигравати тільки на коротку дистанцію – битву, але не війну. Армію створити ефективну – ось це так, наше. Тут ми традиційно сильні і завжди у всіх арміях гарні були. Як-ніяк, "козацького роду".

Письменниця назвала путінський режим вампірським і мертвим. І додала, що російська правляча верхівка обов´язково лусне. Питання лише "коли".

"За самою логікою історії, не може не луснути – остання ресурсна імперія, усі терміни підходять... Але тут є один важливий нюанс – час. Принципове питання для долі України і світу, коли саме це станеться – через рік, через п´ять років чи, боронь Боже, через 15. Тому що цей режим – як вампір, який харчується людською кров´ю, він юзає головний ресурс на планеті – наші життя. Замість того, щоб вчити іноземні мови, подорожувати, знайомитися зі світом і найкращими досягненнями людського генія, осягати Землю, на якій живете, і думати, як зробити її краще, ви, одночасно з мільйонами наших співвітчизників, сидите в новинній стрічці і намагаєтеся обчислити – що там буде в Росії, що вони замишляють, звідки нам чекати чергової підлості... Витрачаєте свою енергію, інтелект, час свого життя на те, щоб від них "відстрілюватися". Так мертвий хапає живого. Воно мертве. Скиньте його із себе психологічно. Не інвестуйте в нього ніяких своїх емоцій і очікувань, як кажуть в інтернеті, "не годуйте троля". Це буде ваш особистий перший крок до звільнення. До "кінця окупації", до нашого загального одужання", – підсумувала Оксана Забужко.