У пошуках Аляски Джон Грін / пер. з англ. Віра Назаренко. – Київ : КМ-Букс, 2017.

16+

Напевно, найсильніший, хоч і не найвідоміший підлітковий роман сучасного американського письменника Джона Гріна, автора «Провини зірок» та «Паперових міст». 2006 року книжка отримала премію ім. Майкла Л.Прінтца – престижну нагороду за внесок у розвиток американської підліткової літератури. 2015-го «У пошуках Аляски» очолила список книжок, які найчастіше забороняли в США різноманітні батьківські комітети та спільноти за моральне виховання: в романі є еротичні сцени, описано вживання алкоголю та куріння трави.

Головний герой Майлз Голтер обирає собі старшу школу в іншому штаті, прагнучи самостійності та намагаючись зрозуміти, хто він є й куди хоче рухатися. У гуртожитку на нього чекає знайомство зі справді непересічними особистостями. Юнак з головою поринає в карнавальну стихію майже студентського життя, а невдовзі ще й закохується в яскраву дівчину – Аляску Янг. Вона розумна, красива й неймовірно сексуальна, але також емоційно неврівноважена. І от, поступово, з проблемами Аляски та її однолітків, за прекрасною раблезіанською веремією роману починають проступати зовсім не веселі реалії й проблеми цих дорослих дітей: бездумні вчинки, жорстокість, таємниці минулого, непереборне почуття провини…

Книжка про життєвий лабіринт та вихід із нього багата на алюзії й цитати, вона підкуповує інтелектуальною складовою, завдяки чому є цікавою і для досвідчених читачів. В українській версії роману загалом усе непогано. Та могло б бути ще краще, якби редактори й коректори були уважнішими до вимог Правопису (§11), особливо на обкладинці.

Трилогія «Напівлихий», «Напівдикий» та «Напівзагублений» Саллі Ґрін / пер. з англ. Віктор Морозов. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2014-2016.

16+

Поодинока для підліткових книжок українською мовою історія гомосексуального кохання. Тут вона не головна, але вплетена як приємний додаток у нуарну війну чаклунів у тоталітарному антуражі. Ми можемо тільки здогадуватися, наскільки такий поворот був несподіваним для українських видавців, адже роман між двома хлопцями почав розгортатися лише в другому томі й досяг свого апогею в третьому – тоді, коли перший том уже було перекладено й видано, і зупинятися на півдорозі було б негарно.

У світі протагоніста Натана панує жорстка сегрегація: білі чаклуни заправляють усім, чорні – у підпіллі. Але «білий» зовсім не завжди означає «білий і пухнастий», а «чорний» теж не завжди є вироком. Натан – своєрідний расовий «виродок», дитина білої відьми й чорного чаклуна. Він на власному досвіді пізнає всі «принади» дискримінації та тоталітарного суспільства. Збунтувавшись проти статусу жертви, юнак іде в підпілля, де разом з однодумцями починає тривалу й криваву війну.

Трилогія британської авторки Саллі Ґрін ближча до суто розважальної літератури, ніж до тієї, яку рекомендуватимуть у школах, зважаючи на високі естетичні й етичні якості. Вона віддає данину моді на нуар, антиутопічні пейзажі та руйнування табу там, де вони ще лишилися – у текстах для молодшої читацької аудиторії. В українському контексті ця книжка тішить саме тим, що вносить брутальну різноманітність у засилля сиропних текстів для підлітків та домінантну консервативність у ніші.

Елеанор і Парк Рейнбоу Ровелл / пер. з англ. Світлана Колесник. – Харків: Vivat, 2016.

14+

Підлітковий роман про дуже зворушливе кохання на тлі класових, расових та інших соціальних проблем від сучасної американської письменниці. Його нагород годі злічити, утім важливо, що книжка здобула не лише читацьке, але й академічне визнання – у США її рекомендують поважні освітянські журнали.

Події переносять нас у 1986 рік. І тут старші з власного досвіду, а молодші – із фільмів, пригадають панк-рокову атмосферу дивних зачісок, обрізаних шкіряних рукавичок, касетних магнітофонів та інших атрибутів модного підлітка другої половини вісімдесятих. Уявіть цілий шкільний автобус таких підлітків. І уявіть двох шістнадцятирічних білих ворон у ньому: напівкорейця Парка, який ніби і свій, а ніби й не зовсім, та рудоволосу Елеанор, чиї форми, на думку однокласниць, більше пасують офіціантці кантрі-бару, ніж школярці. Елеанор – новенька й відлюдькувата, а сісти в цьому автобусі їй вдається тільки біля Парка.

Так зароджується спершу дуже насторожена й обережна дружба, яка переростає у відчайдушне кохання, таке трепетне й не по-підлітковому мудре, що виявляється здатним подолати не тільки серйозні життєві негаразди, але й, на радість батькам і педагогам, навіть спокусу раннього статевого життя. Еротики тут зовсім небагато, вона романтична, поміркована й зроблена доволі вишукано.

Макс Кідрук

автор книжок «Любов і піраньї», «Навіжені в Мексиці» та ін.

Підліткам раджу Еріха Марію Ремарка «Три товариші», Маріо Варгаса Льосу «Витівки кепського дівчиська».

Також рекомендую Ричарда Фейнмана «Хіба не все одно, що думають інші» (надто розділ, де він розповідає про своє перше кохання).

Надя Біла

авторка підліткової повісті про кохання «Крута компанія»

По кохання на сторінках книжок я б звернулася до Джона Гріна. Книжок “Паперові міста” та “Провина зірок”. Так, знаю, що скажуть читачі: не забагато Гріна? Бестселери й фільми. Акторки – тінейджерські ідоли. Кара Делавінь і Шейлін Вудлі. Актори – хоч й ботани на вигляд, але теж ідоли. Енсел Елґорт і Нат Вульф.

Але ж, по-перше, Гріна перекладено українською, а по-друге, окрім кохання, там достатньо зовсім недитячої пафосної філософії (за що Гріну часто докоряють, мовляв, він пише із замахом на дорослу аудиторію).

Та чи не приваблюють нас у 14-16 років вислови на кшталт: «Вона так любила таємниці, що вирішила стати однією з них» або «Найпідступніше, у що вірить людина, що вона – це щось більше, ніж просто людина». Такого в Гріна ціла купа плюс пікові почуття й відчайдушні пригоди.

Для тих, хто читає англійською, я б порадила ці трендові американські книжки:

John Green & David Levithan «Will Grayson, Will Grayson»;

S.J. Goslee «Whatever»;

M.-E. Gerard «Girl Mans Up».

Анатолій Дністровий

автор книжок «Пацики», «Сніданок на снігу», «Тибет на восьмому поверсі» та ін.

Згадаю, що там я читав про кохання у препубертатному віці (козаки-команчі-трапери-вікінги, звісно, тоді були поза конкуренцією).

1. Джованні Боккаччо «Декамерон». Підліткам без цієї книжки, особливо без сороміцьких новел, ніяк не можна. Я читав цю книжку разів вісім тоді, коли ще не знав слова «ерекція». Ця книжка чомусь сильно притягувала – можливо тому, що це була реально єдина «доросла» книжка в моїй квартирі (треба зважати на суворі часи більшовиків). Одним словом, «Декамерон» був ХХХ – однозначно!

2. Стендаль «Пармський монастир». Дуже інтригувала сюжетна лінія любові тітки-герцогині до юного Фабриціо. У цьому було щось привабливо-таємниче – досі пам’ятаю свої відчуття.

3. Решат-Нурі Ґюнтекін «Чаликушу». Було це так: мама позичила книжку в сусідки, а її першим прочитав я. Симпатичний сентиментальний читацький досвід, але роман у сценах й описах явно поступається «Декамерону».

Наталя Щерба

авторка фентезійних циклів «Часодії», «Чароділ», «Лунастри» та ін.

У першу чергу порадила б «Енн із Зелених Дахів» Люсі Мод Монтгомері – цікава, дивовижна, весела історія про Енн, дуже самостійну дівчинку, яке на все має власну думку, але мимоволі таки закохується в Гілберта, теж відомого своїм незалежним характером.

А ще у видавництві «Школа» виходить перший том трилогії Timeless «Рубінова книга» авторки Керстін Гір. Це яскрава, фантастична історія про кохання, яке не здолає навіть Час.

Ще на цю тему Маргаритко, моя квітко / Крістіне Нестлінґер ; пер. з нім. Ольга Сидор. – Львів: Урбіно, 2012.

Бути мною / Анна Хьоґлунд ; переклад зі шведської Юлії Юрчук. — Київ: Видавництво, 2016.

Пошуки Одрі / Софі Кінселла ; пер. В. Ракуленка. — Київ : КМ-Букс, 2016.

Середина світу / Андреас Штайнгьофель ; переклад з нім. Ірини Загладько. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2016.

Диваки і зануди / Ульф Старк ; пер. зі швед. Кирпа Галина. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2015.

Дівчата з 13-ї вулиці / Малгожата Гутовська-Адамчик. – Львів: Урбіно, 2014. Крута компанія / Надя Біла. – Київ: ВЦ «Академія, 2017.

Солоні поцілунки / Ольга Купріян. — Київ: ВЦ «Академія», 2016.