Re: цензії
- 29.09.2026|Тетяна Дігай, ТернопільДіти сьогочасної війни
- 24.09.2026|Валентина Семеняк, письменницяЧого навчає нова казка Юлії Перегуди?
- 23.09.2026|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені ВасиляГалузка сонетів та верліброві окрушини Оксани Тебешевської
- 23.09.2026|Дана ПінчевськаПро мистецькі стилі, архітектурні і не дуже
- 16.09.2026|Валентина Семеняк, письменницяТа, що літає без крил
- 15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікаційСамозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари
- 12.09.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменницяКоли казка знає про дитину більше, ніж вона вміє сказати словами
- 12.09.2026|Буквоїд«Донька землі»: роман про кріпачку, чий біль перетворюється на пісню
- 09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-ФранківськРомани Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
- 07.09.2026|Анна-Віталія ПалійІгор Павлюк: Між стражданнями і добром
Видавничі новинки
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Жителі смітника бояться втратити свої скарби
У київському видавництві "А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га" вийшов роман Тараса Антиповича "Помирана".
"Діалоги не міг писати російською, щоб зайвий раз не політизувати роман. Мова його героїв приземлена. Використав добре мені відому сільську говірку Полтавщини. Брутальні взаємини є між усіма. Зашорений розум - це проблема усього людства, незалежно від регіонів. Видавець Іван Малкович сказав, що однією з приваб книжки став мій винахід, як використати матюки і не нарватися на обурення читачів. Один персонаж звертається до подруги: "Обніми мене, бо олаб´є натовчу", - розповідає письменник.
У центрі сюжету закрите суспільство, яке живе довкола великого полігону відходів. Називає його Коритом. За місцевою міфологією, весь зовнішній світ мріє оволодіти скарбами коритян. Старійшина смітника перед смертю передає односельцям план видобутку "чорнухи", якої під Коритом має бути вдосталь. Ця речовина в його розумінні годує весь світ і зробить усіх щасливішими.
"Коритяни мають свої феєричні технології, починають видобуток "чорнухи". Ступають на цей тернистий шлях до щастя, позначений випробуваннями, запеклою конкуренцією і високою смертністю, - продовжує Антипович. - Яку б літературу не творив письменник - фантастичну, реалістичну, документальну, він не може не реагувати на час, у якому живе. За останні роки відверті дегенерати по усьому світу розпочали війни проти цивілізації. Прототипами Корита можна назвати республіки на Донбасі, Північну Корею, ісламістів на Близькому Сході, авторитарні режими Африки. Уся сучасна Росія, незважаючи на свій гігантський розмір, є закритою спільнотою з хибними уявленнями про зовнішній світ. Подібні явища не зникали ніколи, але у ХХІ столітті дегенерати активніші за цивілізованих людей. Це змушує писати і досліджувати тих, хто довгий час прожив у своїх міфах. А особливо цікаво, що стається, коли цей міф руйнується. Навмисно не позначав географічну територію Корита. Незалежно від розміру "корито" завжди в головах. Поруч зі смітником існує більш адекватна країна. Але коритяни не можуть це зрозуміти. Люди часто підганяють реальність під свої готові уявлення.
Свідомість стає чинником обмежень і рушієм катастрофи, що ми спостерігали на Донбасі. Україна намагається стрибнути в ХХІ століття з ХХ-го. Сусідня країна Росія перебуває у ХХ столітті, але рухається в ХІХ-е. У Росії помітна ностальгія за ілюзорною величчю. У нас цієї ностальгії немає тому, що якщо глянути в історію, то українці ніколи так добре не жили, як за часів незалежної держави. Нам немає за чим ностальгувати, і ми дивимося тільки вперед".
Коментарі
Останні події
- 29.09.2026|18:28160 років Михайлу Грушевському: людина, яка писала і творила українську історію
- 29.09.2026|15:41Українське шістдесятництво як явище світової культури
- 25.09.2026|10:33Три українські книжки увійшли до міжнародного каталогу White Ravens 2026
- 23.09.2026|14:2230 вересня ТанцТеатр «Життя» покаже у Львівській опері програму «Пазли» до свого 40-річчя
- 23.09.2026|14:107–8 листопада у Львові втретє відбудеться Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 22.09.2026|20:42«Таргани в голові»: хто насправді керує людиною?
- 22.09.2026|18:04Обгорілі українські книжки стали частиною міжнародної експозиції на Карпатському саміті
- 19.09.2026|08:38Грант House of Europe «Ранок» спрямує на дитячі книжки шрифтом Брайля
- 16.09.2026|19:20У Нідерландах виходить двомовна поетична збірка Дмитра Лазуткіна "Будемо жити вічно"
- 15.09.2026|12:37«Крилатий Лев» вручив нагороди
