Горнбі – відомий британський письменник, і найвідоміший у зображенні життя сучасних чоловіків. Він, як ніхто добре серед письменників, розповідає про питання, які хвилюють чоловіків, про їхні слабкості та турботи.  Але крім того він любить багато і голосно сміятись. Роман High Fidelity (у російському перекладі “Hi-Fi”) один із найкращих прикладів. Герой Горнбі Роб Флемінг – фанатик своєї справи. Він продає музичні платівки. Але одного дня його звичне та спокійне життя руйнується – від Роба йде дівчина. Щоб зрозуміти де сталась похибка, Роб прокручує усе своє життя, наче платівку. Це до болю комічна та іронічна історія про неможливість подорослішати у потрібний час.

 

У 2001 році роман екранізував британський режисер Стівен Фрірз під назвою “Фанатик”. А в 2006 році за сюжетом роману вийшов мюзикл на Бродвеї.

 

 

 

Перша книжка пригод Адріана Моула –  “Таємний щоденник Адріана Моула” – визнана однією із найкращих комедійних книг для підлітків. У 13-річного Адріана є купа проблем: складні стосунки із батьками, проблеми із здоров’ям, вугрі, нерозуміння його поезії однолітками. А на фоні усього цього Фолклендська війна та політика Маргарет Тетчер.  Про це усе він щиро розповідає в своєму щоденнику. Сью Таунсенд вдалось створити реального хлопчика, якого полюбили тисячі людей. І однією із причин любові став гумор, із яким письменниця розповідає усі ці історії, які нам, дорослим, видаються смішними, а у віці Адріана мають масштаби справжніх трагедій.

 

 

Ще одна дуже відома історія дорослішання у Британії. Джейсон Тейлор 13-річний хлопчик, який намагається з’ясувати сенс світу у графстві Вустершир у 1982 році. Джейсон пише вірші та намагається побороти своє заїкання. Він нагадує водночас на героїв Селінджера, Бредбері та Гарпер Лі, але водночас на жодного з них не схожий. Роман має тринадцять розділів. Кожен розділ – це місяць життя Джейсона, починаючи від його народження, та важлива подія у його дорослішанні. Це історія стара як світ, про те, як каченя стає лебедем.

 

“Black Swan Green” (у російському перекладі “Лужок Черного Лебедя”) – не схожий на жоден роман Девіда Мітчелла. Завдяки комічним та веселим епізодам дає надію, що автор “Хмарного Атласу” не надто захопився мелодрамами.

 

 

“Трейнспоттінг” – похмура, жорстока та деструктивна чорна комедія. Про будні молодих наркоманів Единбурга у 1980-х Уелш знав не за розповідями, а із власного досвіду. Йому єдиному із компанії вдалось вилікуватись від залежності та вижити під час епідемії СНІДу. Один із кроків для порятунку був переїзд в Амстердам.  У романі багато валійського жаргону, сатири та жартів. У 1996 році Денні Бойл зняв за романом культовий фільм під назвою “На голці”.

 

 

Головні герої в “Американському психопаті” – аморальні негідники, і єдине, що їх відрізняє від героїв “Трейнспоттінга” – приналежність до високого соціального статусу. Патрік Бейтмен – красивий, гарно вихований та інтелігентний 26-річний хлопець. Вдень він працює на Волт-стріт, а вночі займається страшними речами. У Бейтмена власна американська мрія. Єдине, що робить цю історію смішною – приземлене почуття гумору героїв та спроба оцінити власне життя зі сторони. Кількість жаху і гумору у книжці конкурують, але сміх усе рівно перемагає.

 

 

Перша із п’яти частин знайменитої трилогії смішна від самого початку. Ця історія стала популярною після одноіменної п’єси на радіо BBC, а згодом отримала і екранізацію. А після виходу роман був нагороджений премією “Золота ручка” за мільйон проданих копій.

 

Це історія пригод землянина Артура Дента та Форда Префекта, походженням з маленької планети неподалік Бетельгейзе, його напівдвоюрідного брата Зафод Бібльброкс, землянки Тріції Макміллан (Тріліан), а також депресивного робота Марвіна.

 

 

З чого ще британцям сміятись, як не із власного снобізму. Кінгслі Еміс описав історію молодого викладача у провінційному університеті. Він ще не встиг стати таким, як усі, та перейнятись беззмістовними правилами поведінки. Єдине, що рятує молодого Джима Діксона із цієї западні – кохання. Після цього усі правила, нудні вечірки, статті без сенсу та улюбленці професорів стають неважливими.  Британський критик Крістофер Хітченс назвав першу книжку Кінгслі Еміса  “Везунчик Джим” найсмішнішою книжкою другої половини XX століття.