***

«Моя фантазія не зайшла далі — я їй не дозволила, — і хоча обличчям котились сльози,

я не ридала і не втратила самовладання.

Я просто трохи зачекала, а потім повернулась до машини і знову вирушила туди, куди мені слід було їхати». 

 

 

***

«А далі вона уявила собі, як її мала сестричка стане колись дорослою жінкою і, зберігши до зрілих літ щире й лагідне дитяче серце, збере довкола себе інших дітей і засвічуватиме їм оченята своїми незвичайними оповідями. Можливо, розповідатиме вона їм і про Країну Чудес, що наснилася їй багато років тому; вона перейматиметься їхніми нехитрими жалями і простими радощами, пам´ятаючи своє власне дитинство і щасливі літні дні...». 

 

 

***

«Знаєте всі оті буденні речі, які тут завдають вам стресу?

Мені насрати на них. Є куди більші та гірші речі, які можуть статися,

щоби дозволяти отим дрібним проблемкам зруйнувати ваше життя — та хай навіть один ваш день.

Я їх бачив. Мало того: я їх пережив». 

 

 

***

«Розі завела його за руку до будинку, посадила в крісло і принесла з ліжечка маленьку Еланор.

Сем взяв дочку на руки і сказав, глибоко зітхнувши:

- Ну, ось я і повернувся!».