Український поет Сергій Жадан презентував нову збірку віршів "Тамплієри" у Києві. Велика зала кінотеатру "Кінопанорама" на 403 місця була заповнена вщент. Люди стояли попід стінами, сиділи на сходинках і підлозі. Коли всі розмістилися, погасло світло. Залишився єдиний прожектор, направлений на поета. Його вихід вітали гучними аплодисментами.

На крайньому місці останнього ряду сидить 44-річний філолог Світлана Крекотень. На презентації "Тапрієрів" вона вдруге. Перша була у Харкові два тижні тому.

"На виступах Жадана була 43 рази. Це презентації, концерти і поетичні читання. Цікаво слухати вірші не про сонечко і панщину, а про наші реалії. Те, що щодня бачиш в новинах, але в обдуманій поетичній формі. Вперше на поезію Жадана натрапила у Facebook. Це був вірш 2014 року "Наші діти, Маріє, ростуть, ніби трава". Його треба прочитати кожному, щоб зрозуміти сучасну соціокультурну ситуацію в Україні", - каже Світлана.

Поки Сергій читає вірші, люди курсують залом. Хтось виходить, хтось заходить. Але слухачів менше не стає. На сходи гучно падає чоловік у випрасуваній білій сорочці і начищених, блискучих туфлях. Витягає з пакета літрове пиво. Починає питати людей довкола хто на сцені. Чує, що Жадан. Достає з пакету кальмари. Час від часу хреститься і сміється. Поряд нього, але на кріслі, сидить 28-річний рекрутер Богодар Шмиглик. Він прийшов на захід з дружиною.

"Коли ми познайомилися з коханою, я обожнював декламувати вірша "І жінка з чорним, як земля, волоссям ". Казала, що їй подобається. Читав всі його вірші. Останні мають гіркий присмак. Відчувається, що війна позначилась не тільки на економіці, чи політиці, а й на поезії", - каже Шмиглик.

Після закінчення поетичного читання при вході до кінозалу вишикувалась черга з бажаючих підписати нову збірку. Людей було стільки, що на поверсі всі не вміщалися, тому більшість вимушені були спуститись вниз сходами й чекати там. Замикала чергу одинадцятикласниця Катя Пархомчук з подругою. Дівчата говорили голосно, захопившись розмовою.

"Моя вчителька включила роман "Ворошиловград" до додаткового списку літератури на літо. Що було дивно, адже сама його не дуже любить. З її легкої руки я і моя подружка-однокласниця стали фанатками його творів. Коли ми з нею вперше прийшли на презентацію, то були вражені тим, скільки молодих людей прийшли послухати вірші", - каже Катя, поправляючи окуляри.

Серед присутніх були воїни АТО, яких запросив поет. Після закінчення заходу одного з них виносили з зали на руках. Хлопець був у інвалідній візку.

"Тамплієри" торкаються теми війни. З трьох моїх близьких чоловіків, двоє повернулися з Донбасу цілими. Один не повернувся взагалі", - каже піар-менеджер Інеса Рогозька."Обожнюю, коли Сергій жонглює словами. За більш як годинний виступ повторилось тільки декілька слів. Найдивніше те, що так володіє українською мовою людина зі Сходу. Половина моїх знайомих з Харкова взагалі українською не володіють. Була на спектаклі, в якому він брав участь. В ньому була дія, але паузи були голосніші ніж слова." - закінчує жінка.

До презентованої книжки увійшло 39 віршів про війну на Донбасі. Це тексти, написані протягом останнього року. Це поетичний щоденник за 2015-й – першу половину 2016 року. Ілюстрації до книги створював одеський художник Олександр Ройтбурд.

"Україну може і має об´єднати здоровий глузд. Поезія може бути його втіленням. Я живу на Сході. Народився на Луганщині, всі мої рідні живуть у прифронтовій зоні. Описане в книжці, це те, чим я живу. В моїй країні іде війна. Її частину окупувала інша держава. Про це не можна не говорити. Я не розумію тих людей, хто робить вигляд, що її немає. Або, що вона їх не стосується" , - каже письменник Сергій Жадан.

Нагадаємо, книжку "Тамплієри" презентують на поетичному фестивалі Meridian Czernowitz 10 вересня о 20:45 у чернівецькому Костелі Пречистого Серця Ісуса.

Анатолій Гаєвський