Re: цензії
- 29.09.2026|Тетяна Дігай, ТернопільДіти сьогочасної війни
- 24.09.2026|Валентина Семеняк, письменницяЧого навчає нова казка Юлії Перегуди?
- 23.09.2026|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені ВасиляГалузка сонетів та верліброві окрушини Оксани Тебешевської
- 23.09.2026|Дана ПінчевськаПро мистецькі стилі, архітектурні і не дуже
- 16.09.2026|Валентина Семеняк, письменницяТа, що літає без крил
- 15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікаційСамозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари
- 12.09.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменницяКоли казка знає про дитину більше, ніж вона вміє сказати словами
- 12.09.2026|Буквоїд«Донька землі»: роман про кріпачку, чий біль перетворюється на пісню
- 09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-ФранківськРомани Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
- 07.09.2026|Анна-Віталія ПалійІгор Павлюк: Між стражданнями і добром
Видавничі новинки
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
При купівлі книжок Франко не торгувався
" Сестри Ольги Хоружинської відмовляли виходити за Франка. Був некрасивий. Не мав постійної роботи.
Двічі відсидів. Опікун Єлисей Трегубов цікавився лише матеріальним становищем письменника. Їхній дід Ілля Федоровський з Одеси був проти шлюбу. Не хотів віддавати онучку в Галичину. Його турбувало, що Іван Франко писав українською", - розповідає завідувач науково-дослідного відділу музею "Іван Франко і Київ" Лариса Каневська.
На київській виставці на вулиці Саксаганського весільний рушник Франків при вході. Цей і ще 699 експонатів зібрали музейні працівники до 160-річчя Каменяра. Працювали 8 років. Досі не мають власного приміщення.
" 84-річний онук Івана Яковича живе у Києві. Роланд Тарасович передав музею ступку. Вона належала родині Франків. Це найдавніший експонат 1860 року. Частину фондової колекції передав онук мецената Євгена Чикаленка. До створення музею долучилися американка, дослідниця творчості Лесі Українки Тамара Скрипка. Керівник Інституту франкознавства у Дрогобичі Євген Пшеничний. Багато інших", - говорить кандидат філологічних наук Лариса Каневська.
За мотивами франкових творів київські художники намалювали картини.
В експозиції представлені світлини. Автографи франкових сучасників. Документи, пов´язані з навчанням у Дрогобицькому університеті. Оригінали автографів скопійовані із архіву Івана Франка в Інституті літератури імені T.Г. Шевченка НАН України.
Родинний архів Франків зберігається у Львові. У меморіальному музеї. Створений у 1940 році. Коли були живі діти Івана Франка. Там його речі. Сучасників. А оригінальні рукописи в архівах Інститут літератури Академії наук.
"У музеї "Іван Франко і Київ" зовсім свіжий експонат. Намисто, яке придбав художник Фотій Красицький разом із Франком у Львові. Подарував його дружині. Це ще малодосліджена річ", - продовжує Лариса Каневська.
Іван Франко побував у Києві тричі. У 1885 та 86-ому роках. І в 1909-ому році. Письменник налагоджував зв´язки із старою громадою. Хотів написати історію української літератури. Спілкувався із родиною Косачів. Перший візит Франка до Києва ініціював Олександр Кониський.
"Збиралися на вулиці Кузнечній,40. У історика Володимира Антоновича. Зараз ця вулиця носить його ім´я. А також у викладача Єлисея Трегубова в колегії Павла Галагана. Саме там Франко познайомився із майбутньою дружиною. Вона знала французьку, англійську, німецьку. Побралися в 1886 році. На Галичині її сприймали вороже. Як схизматичку і росіянку.
Деякі світлини надходили за кілька тижнів до відкриття. Наприклад, світлина письменниці Олени Пчілки (1890). Свахи Івана Франка на весіллі. Він радився з нею щодо Хоружинської.
Є спогад історика Гната Житецького, який був свідком на весіллі Франків. У день шлюбу Франко запрацювався, переписував давній вірш. Забув про своє весілля. Гості мусили піднімати його з робочого столу. І кликати на весілля. Яке відбулося в каплиці при колегії Павла Галагана.
У шлюбі з Ольгою Хоружинською народилися 4 дитини. Андрій, Петро, Тарас, Анна. Три роки Хоружинська видавала з чоловіком журнал "Життє і слово". Батьків дуже підкосила смерть старшого сина. У 1913-ому році. Кожного дня Франко відвідував могилу сина.
Під кінець життя дружина Франка збожеволіла. Самотня померла в 1941 році. У психлікарні на вулиці Кульпарківській у Львові.
Іван Франко кохав багатьох жінок. Серед них полька Целіна Журовська. Нею він мучився 10 років. У цей період написав поетичну збірку "Зів´яле листя". Повісті "Перехресні стежки" і "Маніпулянтка".
Третій раз Франко приїхав до Києва паралізованим.
У 1908 року київську громаду потрясла звістка, що письменник невиліковно хворий. У нього параліч обох рук. Приїхав він на похорони батька Лесі Українки. Юриста Петра Косача. Жили у будинку, де зараз стоїть музей Лесі Українки. Кияни ледь упізнали Івана Франка. Згадують, що на похороні сльози градом лилися з очей. Він не міг спинити. Руки спаралізовані, говорить Лариса Каневська.
В останній приїзд паралізований Франко ходив по книгарнях. Публіцист Дмитро Дорошенко згадує, що разом відвідали книгарню "Киевской старини". Книгарню антиквара Семінського. Також книжковий толчок на Подолі. Франко ніколи не торгувався. Накупив цілу скриню книжок. Довелося наймати перевізника. Щоб доїхати на вокзал.
Книгозбірня Франка налічує понад 10 тисяч книжок. Деякі з них сягають 16 століття. Сам видав 220 видань. Написав більше 5-ти тися творів. Міг писати поезію, статистичну довідку, наукову працю", - закінчила свою розповідь науковець Лариса Каневська.
З 27 серпня виставка "Іван Франко і Київ" діє в Музеї видатних діячів української культури. Вхідні квитки для дорослих 20 гривень. Дітей, студентів і пенсіонерів – 5 гривень.
Ярослав Карпець
Коментарі
Останні події
- 29.09.2026|18:28160 років Михайлу Грушевському: людина, яка писала і творила українську історію
- 29.09.2026|15:41Українське шістдесятництво як явище світової культури
- 25.09.2026|10:33Три українські книжки увійшли до міжнародного каталогу White Ravens 2026
- 23.09.2026|14:2230 вересня ТанцТеатр «Життя» покаже у Львівській опері програму «Пазли» до свого 40-річчя
- 23.09.2026|14:107–8 листопада у Львові втретє відбудеться Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 22.09.2026|20:42«Таргани в голові»: хто насправді керує людиною?
- 22.09.2026|18:04Обгорілі українські книжки стали частиною міжнародної експозиції на Карпатському саміті
- 19.09.2026|08:38Грант House of Europe «Ранок» спрямує на дитячі книжки шрифтом Брайля
- 16.09.2026|19:20У Нідерландах виходить двомовна поетична збірка Дмитра Лазуткіна "Будемо жити вічно"
- 15.09.2026|12:37«Крилатий Лев» вручив нагороди
