Re: цензії
- 29.09.2026|Тетяна Дігай, ТернопільДіти сьогочасної війни
- 24.09.2026|Валентина Семеняк, письменницяЧого навчає нова казка Юлії Перегуди?
- 23.09.2026|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені ВасиляГалузка сонетів та верліброві окрушини Оксани Тебешевської
- 23.09.2026|Дана ПінчевськаПро мистецькі стилі, архітектурні і не дуже
- 16.09.2026|Валентина Семеняк, письменницяТа, що літає без крил
- 15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікаційСамозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари
- 12.09.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменницяКоли казка знає про дитину більше, ніж вона вміє сказати словами
- 12.09.2026|Буквоїд«Донька землі»: роман про кріпачку, чий біль перетворюється на пісню
- 09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-ФранківськРомани Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
- 07.09.2026|Анна-Віталія ПалійІгор Павлюк: Між стражданнями і добром
Видавничі новинки
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Емма Андієвська: Щоб робити справжнє – потрібно постійно жити цим
Емма Андієвська –людина-епоха і представниця діаспорної літератури.
Поетка і художниця, а емоційне зображення того, про що вона розповідає, претендує на справжню моновиставу. Спеціально для Читомо – найцікавіше з п одкасту #БкБк із Мюнхена.
Рух в житті
Я дуже рухлива особа.
У мене є початий ще понад 30 років тому роман «Лабіринт», який немає часу правити. Я ж сама! Це не те, що раби щось там полагодили. У мене нема нікого, я в одній особі: сам п’ю, сам гуляю. Так, що, якщо я не купила хліба, то я без хліба… Але то не проблема, люди занадто добре живуть ( німці – Читомо ). Вони не знають як то може бути. От в Україні: ті, що обороняють Україну знають.
Якщо ви у чомусь живете, то воно починає самодіяти .
Вірші мусять даватися або не даватися.

До 6-ти років не знала української мови, але вивчила.
Україна була зашляхетна, аби боротися, не так як усі хижачки. Треба ставати хижачки, треба творити українське лобі.
У нас така мова і кулінарія, ми сто процентів з Трипілля!
Про спілкування
Дивіться, як я живу, у мене півтора метри площі, картини вигнали зі спальні, але поки я жива – хочу зробити максимум для України.
Жодного спілкування ніколи не мала, я завжди була сама, але для цього існують книжки» ( у молодості авторка багато хворіла, і часто змушена була залишатися сама вдома – Читомо ).

Кожна мова специфічна. Має своє обличчя. І що більше ви знаєте одну мову, то більше вам відкривається душа.
На кожну тему можна говорити, і то дуже добре говорити.
Про талант
Я ніколи не знижую себе до того, щоб слухати музику, малюючи, або я малюю, або я слухаю музику. Треба бути в тому, що малюєш. Інакше воно не справжнє.
Читайте Кастанеду. Я вважаю, що для України найнагальніше зараз перекласти всі 12 книжок Кастанеди з англійської мови, а не з російської.

У чотири роки я писати ще не вміла, але була дуже музикальною. Та під час війни було не до цього. Кожне обдарування, яке ви не використовуєте – обходить вас. Моє композиторство після 13 років переїхало сюди( показує на свої картини – Читомо ).
Щоб робити справжнє – потрібно постійно жити цим.
Довідка: Емма Андієвська народилася 1931 року у Сталіно, тепер це Донецьк. Через слабке здоров’я змушена була покинути Україну та часто подорожувати. Її вважають представницею модернізму української літератури другої половини ХХ століття, щоправда закордоном її найбільше знають саме за унікальною манерою творення художніх образів. Літературні критики зараховують Андієвську до учасників Нью-Йоркської групи (неформальна група українських митців закордоном). Проте Андієвська навідріз спростовує це. Андієвська також знана в світі художниця, вона намалювала близько 9 тисяч полотен. Сьогодні мисткиня мешкає у Мюнхені, раніше довгий час проживала у Нью-Йорку.
Світлини – кадри з фільму Олександра Фразе-Фразенка «Акваріум в морі. Історія Нью-Йоркської групи поетів»
Коментарі
Останні події
- 29.09.2026|18:28160 років Михайлу Грушевському: людина, яка писала і творила українську історію
- 29.09.2026|15:41Українське шістдесятництво як явище світової культури
- 25.09.2026|10:33Три українські книжки увійшли до міжнародного каталогу White Ravens 2026
- 23.09.2026|14:2230 вересня ТанцТеатр «Життя» покаже у Львівській опері програму «Пазли» до свого 40-річчя
- 23.09.2026|14:107–8 листопада у Львові втретє відбудеться Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 22.09.2026|20:42«Таргани в голові»: хто насправді керує людиною?
- 22.09.2026|18:04Обгорілі українські книжки стали частиною міжнародної експозиції на Карпатському саміті
- 19.09.2026|08:38Грант House of Europe «Ранок» спрямує на дитячі книжки шрифтом Брайля
- 16.09.2026|19:20У Нідерландах виходить двомовна поетична збірка Дмитра Лазуткіна "Будемо жити вічно"
- 15.09.2026|12:37«Крилатий Лев» вручив нагороди
