Re: цензії
- 11.03.2026|Буквоїд«Коли межа між світами така тремка і непевна...»
- 09.03.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ100 тонн світла
- 07.03.2026|Надія Гаврилюк“А я з грядущих, вочевидь, епох”
- 06.03.2026|Микола Миколайович ГриценкоДефіцит людського спілкування. Проблематика «Відступників» Христини Козловської
- 04.03.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськХтось виловлює вірші...
- 27.02.2026|Василь КузанМіж "витівкою" і війною
- 26.02.2026|Роман Офіцинський«Моя Галичина» Василя Офіцинського
- 24.02.2026|Тетяна Іванчук, письменницяПартитура життя
- 22.02.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськТалановиті Броди
- 20.02.2026|Богдан Дячишин, ЛьвівПоет від природи: книга памʼяті
Видавничі новинки
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Емма Андієвська: Щоб робити справжнє – потрібно постійно жити цим
Емма Андієвська –людина-епоха і представниця діаспорної літератури.
Поетка і художниця, а емоційне зображення того, про що вона розповідає, претендує на справжню моновиставу. Спеціально для Читомо – найцікавіше з п одкасту #БкБк із Мюнхена.
Рух в житті
Я дуже рухлива особа.
У мене є початий ще понад 30 років тому роман «Лабіринт», який немає часу правити. Я ж сама! Це не те, що раби щось там полагодили. У мене нема нікого, я в одній особі: сам п’ю, сам гуляю. Так, що, якщо я не купила хліба, то я без хліба… Але то не проблема, люди занадто добре живуть ( німці – Читомо ). Вони не знають як то може бути. От в Україні: ті, що обороняють Україну знають.
Якщо ви у чомусь живете, то воно починає самодіяти .
Вірші мусять даватися або не даватися.

До 6-ти років не знала української мови, але вивчила.
Україна була зашляхетна, аби боротися, не так як усі хижачки. Треба ставати хижачки, треба творити українське лобі.
У нас така мова і кулінарія, ми сто процентів з Трипілля!
Про спілкування
Дивіться, як я живу, у мене півтора метри площі, картини вигнали зі спальні, але поки я жива – хочу зробити максимум для України.
Жодного спілкування ніколи не мала, я завжди була сама, але для цього існують книжки» ( у молодості авторка багато хворіла, і часто змушена була залишатися сама вдома – Читомо ).

Кожна мова специфічна. Має своє обличчя. І що більше ви знаєте одну мову, то більше вам відкривається душа.
На кожну тему можна говорити, і то дуже добре говорити.
Про талант
Я ніколи не знижую себе до того, щоб слухати музику, малюючи, або я малюю, або я слухаю музику. Треба бути в тому, що малюєш. Інакше воно не справжнє.
Читайте Кастанеду. Я вважаю, що для України найнагальніше зараз перекласти всі 12 книжок Кастанеди з англійської мови, а не з російської.

У чотири роки я писати ще не вміла, але була дуже музикальною. Та під час війни було не до цього. Кожне обдарування, яке ви не використовуєте – обходить вас. Моє композиторство після 13 років переїхало сюди( показує на свої картини – Читомо ).
Щоб робити справжнє – потрібно постійно жити цим.
Довідка: Емма Андієвська народилася 1931 року у Сталіно, тепер це Донецьк. Через слабке здоров’я змушена була покинути Україну та часто подорожувати. Її вважають представницею модернізму української літератури другої половини ХХ століття, щоправда закордоном її найбільше знають саме за унікальною манерою творення художніх образів. Літературні критики зараховують Андієвську до учасників Нью-Йоркської групи (неформальна група українських митців закордоном). Проте Андієвська навідріз спростовує це. Андієвська також знана в світі художниця, вона намалювала близько 9 тисяч полотен. Сьогодні мисткиня мешкає у Мюнхені, раніше довгий час проживала у Нью-Йорку.
Світлини – кадри з фільму Олександра Фразе-Фразенка «Акваріум в морі. Історія Нью-Йоркської групи поетів»
Коментарі
Останні події
- 11.03.2026|18:35«Filling in»: Україна заповнює культурні прогалини на Лейпцизькому книжковому ярмарку 2026
- 09.03.2026|08:57Письменник-азовець Павло Дерев’янко презентує в Луцьку культове козацьке фентезі
- 06.03.2026|08:40Оголошено конкурс літературної премії імені Катерини Мандрик-Куйбіди
- 24.02.2026|15:53XХVІІ Всеукраїнський рейтинг «Книжка року ’2025». Остаточні результати
- 22.02.2026|12:341 березня у Києві відбудеться друга письменницька конференція проекту «Своя полиця»
- 18.02.2026|17:24«Крилатий Лев» оголошує прийом матеріалів на визначення лавреатів 2026 року
- 18.02.2026|17:14Оголошується прийом творів на конкурс імені Івана Чендея 2026 року
- 18.02.2026|16:5428 лютого Мар’яна Савка вперше покаже у Львові концерт-виставу «Таємний чат»
- 16.02.2026|17:46Романтика, таємниці та київські спогади: Як пройшла презентація «Діамантової змійки» у Відні
- 07.02.2026|13:14Українців закликають долучитися до Всесвітнього дня дарування книг
