Re: цензії
- 29.09.2026|Тетяна Дігай, ТернопільДіти сьогочасної війни
- 24.09.2026|Валентина Семеняк, письменницяЧого навчає нова казка Юлії Перегуди?
- 23.09.2026|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені ВасиляГалузка сонетів та верліброві окрушини Оксани Тебешевської
- 23.09.2026|Дана ПінчевськаПро мистецькі стилі, архітектурні і не дуже
- 16.09.2026|Валентина Семеняк, письменницяТа, що літає без крил
- 15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікаційСамозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари
- 12.09.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменницяКоли казка знає про дитину більше, ніж вона вміє сказати словами
- 12.09.2026|Буквоїд«Донька землі»: роман про кріпачку, чий біль перетворюється на пісню
- 09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-ФранківськРомани Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
- 07.09.2026|Анна-Віталія ПалійІгор Павлюк: Між стражданнями і добром
Видавничі новинки
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Тобіас Фосс: При сучасній політичній ситуації Україна повинна показувати свою літературу світу
Віце-президент Франкфуртського книжкового ярмарку Тобіас Фосс розповів про важливість участі України в міжнародних літературних виставках саме зараз і про помітність на міжнародному ринку
У неділю в Києві завершилася найбільша книжкова подія в Україні. Цьогоріч серед гостей, учасників та партнерів "Книжкового Арсеналу" був і Франкфуртський книжковий ярмарок. Це найбільша книжкова виставка світу, у якій щороку беруть участь близько 7000 видавництв із 100 країн світу.
На IV "Книжковому Арсеналі" представники Франкфуртського книжкового ярмарку провели багато цікавих зустрічей та майстер-класів, виступав і віце-президент Франкфуртського книжкового ярмарку Тобіас Фосс. В Україну він приїхав з відповідальною місією – розповісти про значення культурної сфери у формуванні іміджу країни.
Про перспективи і впливовість українського книговидавництва поспілкувались з Тобіасом Фоссом і журналісти Еспресо.TV.
Коли анонсувався ваш приїзд, казали, що ви приїдете із сигналом для Міністерства культури, що Україна втрачає можливості. Про які втрачені можливості йдеться?
Участь України у Франкфуртському книжковому ярмарку, особливо в останні два роки, дуже важлива. В нинішній ситуації потрібно бути представленими світу з культурного боку. Багато людей вже дізнались, що Україна – це не те ж саме, що й Росія. Але люди ще не знають, у чому саме відмінність.
Тому потрібно, щоб Україна стала видимою на міжнародному рівні. Зараз всі знають про Україну через політичну ситуацію. Але, я думаю,варто показати інший бік України - культурний бік, літературний, музичний.
У вас дуже багата культура. Ми у Франкфурті зацікавлені в культурному обміні, а переклад – найпростіший шлях взаємодії. Франкфуртський книжковий ярмарок – одна з найбільших культурних подій в світі. І це не виключно німецький ярмарок, це платформа для видавців з різних країн.
Ми організовуємо колективний стенд, тобто даємо можливість показати нові релізи, видання, а також нові можливості для німецьких видавців. Щоб вони могли знайомитися з іншими видавцями, зустрічатися з колегами з України, домовитися про співпрацю з їхніми перекладачами.
Те, що зараз проходить тут на "Книжковому Арсеналі", – це маленька копія того, що відбувається у Франкфурті. І це досить добре бути тут і обмінюватись літературними перекладами, книжками тощо. Книжкові ярмарки та фестивалі – хороше місце для такого обміну.
Як ви оцінюєте український видавничий ринок?
Мені здається, що зараз в Україні відбуваються певні трансформації. Звісно, мій погляд - це погляд з-за кордону. Наразі для нас дуже почесно бути присутніми тут. П´ять видавничих будинків приєднались до нас. Це не дуже багато, але дуже важливо. Тут є наші видавництва, і приїхали навіть декілька представників Німеччини.
Зараз, коли розпочалися культурні трансформації в Україні, дуже добре бути тут, близько до трансформацій, і контактувати з людьми. Адже наш бізнес – це face-to-face бізнес. Важливість ярмарків у можливості спілкування. Звісно, зараз багато нових технологій, але важливість ярмарків саме в такому особистому спілкуванні.
Як ви вважаєте, в чому головна проблема українського видавництва? Українська література мало представлена за кордоном, недостатньо перекладена чи справа у фінансуванні?
Так, фінансове питання в культурній галузі завжди важливе. Але, на мою думку, найбільш серйозний дефект, найбільша проблема – це те, що ви не видимі наразі в світі.
Були дискусії, чи має бути представлений ваш стенд на Франкфуртському ярмарку. Але якщо ви хочете продавати ваші книги за кордоном, ви маєте бути присутніми на найбільшому книжковому фестивалі світу. Люди мають бачити продукт, люди мають дізнаватися про видавничі будинки, які є в Україні, вони мають складати уявлення про ваших письменників, учасників ринку. Це дуже важливі кроки, які треба зробити найближчими роками.
А, на жаль, зараз багато людей думають, що Україна – це війна на Донбасі, агресія Росії…
Ні-ні! У вас, дійсно, прекрасна література в Україні. Тому варто її показувати світу. І я сподіваюсь, ви так і зробите.
Чи є небезпека, що електронні книги витіснять паперові?
Я впевнений, що електронні книги ставатимуть більш популярними. Все змінюється: і паперові книжки будуть змінюватися, і електронні. І це лише початок. Подивимось, що відбудеться.
Але і паперові книжки зараз мають іншу позицію, ніж раніше. Вони стають більш важливим. Це також трансформація видавничої індустрії.
Утім, не думаю, що паперові книжки зникнуть. Електронні книжки не можуть стати проблемою для паперових. Останні, ймовірно, потім якось зміняться, але не зникнуть.
А як самі видавці традиційних книжок ставляться до діджиталізації?
Знаєте, я не представник молодого покоління і не користуюсь новими технологіями постійно. Але зараз я читаю багато і користуюсь саме електронною книжкою. Тому що це зручно: їх дуже просто носити з собою, а зараз в Україну я взяв 50 книжок. І це прекрасно!
Багато залежить від того, які саме книжки ви читаєте. Наразі в Німеччині електронні книжки набагато дешевші ніж друковані, але люди досі обирають паперові.
Фото: Вікторія Руденко
Коментарі
Останні події
- 29.09.2026|18:28160 років Михайлу Грушевському: людина, яка писала і творила українську історію
- 29.09.2026|15:41Українське шістдесятництво як явище світової культури
- 25.09.2026|10:33Три українські книжки увійшли до міжнародного каталогу White Ravens 2026
- 23.09.2026|14:2230 вересня ТанцТеатр «Життя» покаже у Львівській опері програму «Пазли» до свого 40-річчя
- 23.09.2026|14:107–8 листопада у Львові втретє відбудеться Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 22.09.2026|20:42«Таргани в голові»: хто насправді керує людиною?
- 22.09.2026|18:04Обгорілі українські книжки стали частиною міжнародної експозиції на Карпатському саміті
- 19.09.2026|08:38Грант House of Europe «Ранок» спрямує на дитячі книжки шрифтом Брайля
- 16.09.2026|19:20У Нідерландах виходить двомовна поетична збірка Дмитра Лазуткіна "Будемо жити вічно"
- 15.09.2026|12:37«Крилатий Лев» вручив нагороди
