Re: цензії
- 29.09.2026|Тетяна Дігай, ТернопільДіти сьогочасної війни
- 24.09.2026|Валентина Семеняк, письменницяЧого навчає нова казка Юлії Перегуди?
- 23.09.2026|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені ВасиляГалузка сонетів та верліброві окрушини Оксани Тебешевської
- 23.09.2026|Дана ПінчевськаПро мистецькі стилі, архітектурні і не дуже
- 16.09.2026|Валентина Семеняк, письменницяТа, що літає без крил
- 15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікаційСамозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари
- 12.09.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменницяКоли казка знає про дитину більше, ніж вона вміє сказати словами
- 12.09.2026|Буквоїд«Донька землі»: роман про кріпачку, чий біль перетворюється на пісню
- 09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-ФранківськРомани Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
- 07.09.2026|Анна-Віталія ПалійІгор Павлюк: Між стражданнями і добром
Видавничі новинки
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Когда звезды пахнут снегом
У меня двое сыновей: семилетний Федор и Макар неполных четырех лет.
Когда читаешь одному из них, другой все равно рядом. Младшему, Макару, нравится серия книг шведского автора Гуниллы Ингвес про медведя Бруно и собаку Лоллу. Мне казалось, что ее книга «Зима мишки Бруно», в которой читатель «проживает» вместе с героями один прекрасный зимний день, подходит для медленного, «медитативного» чтения перед сном, накануне Нового года. Но получилось не совсем так, как я ожидала.
Утром Бруно и Лолла кормят оставшихся на зимовье птиц: большую синицу, синицу-лазоревку, буроголовую гаичку, полевого воробья. Рассматривают цепочки следов на снегу, вокруг яблони. Даже косуля приходила!
Вдруг поднялся ветер и повалил снег. Медведь и собака поспешили домой. Надо бы скорей затопить печь. Но огонь не разгорается, и повсюду дым! Бруно пришлось в самую метель лезть на крышу и чистить печную трубу.
После драматичного эпизода с неисправным дымоходом – совершенно благостная картина: Бруно и Лолла спят в кресле у печки, ужинают оладьями с черничным вареньем, листают книжку про космос. Тишина…
Мы с Макаром читали и беседовали: какие могут быть у Бруно следы (ведь это игрушечный медведь в сапожках), чем опасна метель и почему мы так и не сварили черничное варенье… Но на этом история не заканчивается.
Вечером друзья отправились в «научную экспедицию», взяв с собой карту Луны, карту звездного неба, фонарь и бинокль. Федор до сих пор не вмешивался в наше с Макаром чтение, а тут неожиданно с горячностью начал рассказывать о Луне.
Мы услышали, что Луна бывает «молодая» и «старая». Там есть горы, кратеры и темные пятна. Раньше люди думали, что эти пятна – вода, поэтому им дали названия Море Дождей, Залив Радуги, Океан Бурь. Теперь известно, что это низины, заполненные остывшей лавой, а названия так и остались…
И вот уже Федор и Макар вместе прыгают у окна. Старший тычет пальцем в Луну и кричит, что она «старая». Младший в крайнем возбуждении поддакивает.
К счастью, Федор недавно приступил к изучению созвездий и вспомнил только «ковши» Большой и Малой Медведиц и «синий Сириус», да и их было плохо видно.
Чтобы удержать «правильное» настроение, мы с Макаром стали рассматривать последнюю картинку: цветы герани за оконным переплетом, птичьи следы на крыше дома и яркие точки звезд над ней.
Финал у книжки прекрасный: Бруно показалось, что «в эту ночь звезды пахнут морозом, свежим снегом и печным дымком». Но я и сама почувствовала, что это прозвучало как-то неубедительно…

Ксения Зернина
Коментарі
Останні події
- 29.09.2026|18:28160 років Михайлу Грушевському: людина, яка писала і творила українську історію
- 29.09.2026|15:41Українське шістдесятництво як явище світової культури
- 25.09.2026|10:33Три українські книжки увійшли до міжнародного каталогу White Ravens 2026
- 23.09.2026|14:2230 вересня ТанцТеатр «Життя» покаже у Львівській опері програму «Пазли» до свого 40-річчя
- 23.09.2026|14:107–8 листопада у Львові втретє відбудеться Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 22.09.2026|20:42«Таргани в голові»: хто насправді керує людиною?
- 22.09.2026|18:04Обгорілі українські книжки стали частиною міжнародної експозиції на Карпатському саміті
- 19.09.2026|08:38Грант House of Europe «Ранок» спрямує на дитячі книжки шрифтом Брайля
- 16.09.2026|19:20У Нідерландах виходить двомовна поетична збірка Дмитра Лазуткіна "Будемо жити вічно"
- 15.09.2026|12:37«Крилатий Лев» вручив нагороди
