"Той світ, перед яким схиляється вся планета. Перед тією літературою, балетом, великий музикою – так, я люблю цей світ. Але я не люблю світ Берії, Сталіна, Путіна, Шойгу. Це не мій світ", – заявила вона.

Письменниця зазначила, що вручена їй Нобелівська премія є наслідком накопиченої радянської та пострадянської культури.

"Культури білоруської, російської. Це ж все-таки я писала 30 років", – пояснила вона.

Алексієвич додала, що дехто і в Білорусі заявляє, що вона ненавидить не тільки владу, але і білоруський народ.

"Я думаю, ніхто не любить правду. Я кажу те, що думаю. Я люблю російський народ, я люблю білоруський народ, мої родичі з боку батька були білоруси, мій улюблений дідусь... Так що я відчуваю, що це моя батьківщина, моя земля. І в той же час моя бабуся, моя мати – українки. Я дуже люблю Україну. І коли я недавно була на Майдані і бачила фотографії "Небесної сотні", я стояла і плакала. Це теж моя земля. Так що ні, це не ненависть... Важко бути чесною людиною в наш час. І треба не піддаватися цьому угодовству, на яке тоталітарна влада завжди розраховує. Я люблю таку книгу "Совість нацистів". Там про те, як фашизм вповзав у життя німців в 30-ті роки. Спочатку, коли німцям говорили: не ходи до того лікаря, не ходи до того кравця, вони навпаки йшли до єврейських лікарів. Але дуже потужно працювала машина, натискала на кнопки найпримітивніші. Те, що ми сьогодні бачимо, особливо в Росії, за 10 років вони зробили зовсім інший народ", – заявила вона.

Алексієвич додала, що "не любить 84% росіян, які закликають вбивати українців" і наголосила , що частина України була "окупована і захоплена" іншою країною.

Сьогодні Лауреатом Нобелівської премії з літератури стала народжена в Україні білоруська письменниця Світлана Алексієвич.