Відповідний наказ з´явився 27 березня.

— Років 15 маю життєвий принцип — не ходити на роботу. Ніщо так не розбещує, як вчасна маленька зарплата. Тому пропозиція міністра стати його радником мене здивувала. Це свідчить про його бажання радикальних змін у галузі культури. У грудні я був погодився на громадських засадах популяризувати українське сучасне революційне мистецтво. Це те, що роблять митці об´єднання Український культурний фронт. А на днях ми домовилися, що 9–11 червня відбудуться концерти і зустрічі митців та музикантів у Дніпропетровську, Запоріжжі, Одесі. Дуже хочу, щоб до цього туру приєднався письменник Василь Шкляр. Орест Лютий (сценічний псевдонім Мухарського. — "ГПУ") теж там виступатиме.

Я попереджав Кириленка, що маю чимало особистих ворогів, мене багато хто критикує. Посаду міністра культури критикують завжди: що б ти не зробив, усе буде погано, бо кожен митець почуває себе мінімум Ван Ґоґом і краще знає, що і як треба робити в культурі. Сприймаю критику, як дощ: він іде, я без парасольки, голова і ноги мокрі, й нічого вдіяти з цим не можу. Завдання нашого ворога — посіяти між нами недовіру. Те, що зараз так багато критикують, у тому числі міністра культури, означає, що ворожа пропаганда спрацьовує — ми мочимо одне одного. Робити це під час війни — паскудство. А ворог сидить і сміється. Я сам зараз припинив будь-яку критику шароварництва, жлобства, хуторянства. Бо війна — не час для чвар, боротися треба із п´ятою колоною.

Посада радника не дає мені доступу до бюджетних коштів, ані права підпису. Мені видали посвідчення, можу напряму звертатися до міністра без посередництва секретарів. Маю номер мобільного Кириленка. Він відгукується на мої дзвінки.

Катерина КИСЕЛЬОВА