
Re: цензії
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
- 06.08.2025|Валентина Семеняк, письменницяЧас читати Ганзенка
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
"Звічайна, міжна абваліти ґрівню" - книжку Азарова переклали азірівкою
У Москві презентували книжку колишнього прем´єр-міністра України Миколи Азарова "Украина на перепутье. Записки премьер-министра".
Оскільки видання -російською, Gazeta.ua./a> за допомогою сервісу Azirivka переклала один із розділів мовою, яку Микола Янович використовував в Україні.
Майдан і дєржавній пєрєворот
Разповідаючи пра ці падії, нє міжу нє зупінітіся на кароткому аналізі саціальна-екіномічнай сітуациі в країні в 2013 р. Мєні ужє давoділося ґаворіти, шо цєй рік відался для екіноміки Украіни дужє важкім. Ґаловніми дєстабілізуючіми факторамі булі скірочєння абсягів експорту, падіння цін на нашу прадукцію, вісокі цени на ґаз і вєлікій абсяг віплат за завнішніми і внутрішніми забов´язаннями. Сітуацію пагіршувала жарстка манєтарна пазіція нашава Національнава банку.
Другій рік паспіль в країні спістєрігалася нульова інфляція. Кажєн дєнь знайомлячісь с даніми па нашому експорту, я с трівогою спістєрігав, шо сітуация прадовжіваєт змінюватіся в нєспріятліву стірону. В ціх умівах єдіна міжлівім шляхом, шо забєзпєчіваєт расвітак, а значіт, і підвіщєння саціальніх стандартів жіття людєй, був расвітак внутрішньава рінку, а в нашому канкрєтному віпадку рєалізация расроблєнай урядом "Пріграмі актівізациі екіноміки". Чаму я підкрєслюю, шо цє був єдіній шлях, шо забєзпєчіваєт расвітак. Так, таму, шо всі інші варіанти тільки пагіршувалі кріза. І цє дужє дабрє давoдіт вєсь наш папєрєдній дасвід, а також дасвід зарубіжніх країн, напріклад, Ґрєциі.
Паказовім в цєму відношєнні с´явілся 2014. Звічайна, міжна абваліти ґрівню, спровоківаті шалєну інфляцію, підвіщіти таріфи і цени, урізати всі відатки бюджєту, отрімати пад цє крєдіти МВФ, алє расплатою за такі рішєння будут крізу в екіноміці, падіння рівня жіття насєлєння і, як пабічній рєзультат, різкє збільшєння барговава навантажєння.
Відповідальніст палітічнава кєрівніцтва країни якраз і палягаєт в таму, шоб нє дапустіти такава сцєнарію расвітку сітуациі. Шо трєба рoбіти в ціх умівах? Насампєрєд, нє дапускати зніжєння жіттєвава рівня насєлєння, а цє рівноцінна збєрєжєнню внутрішньава таварообігу, купівєльнай спроможності людєй, а значіт, і рoботи всіх тарговєльніх і прамісловіх підпріємств, орієнтованіх на внутрішній рінак. Підвіщєння таріфів на жітлова-камунальні паслуги для насєлєння на 30% еквівалєнтна закріття пріблізна 10% маліх і сєрєдніх підпріємств, шо працюют на внутрішній рінак.
Другє, на чаму нєібхідна засєрєдітіся, - цє пашук навіх завнішніх рінків і усунєння праблєм на рінках традіційніх. Цєму булі прісвячєні ґoловні зусілля уряду. І тут ключовє значєння ґралі наші взаєміни с ґoловнім нашім тарговім партнєром - Расією. Да сєрєдіни 2013 нам стала очєвідна, шо наші расійскі партнєри стурбовані тім, шо ствoрєння зани вільнай таргівлі Украіни та ЄС, в умівах дії аналогічнай зани між Украіною і Расією, можєт прізвєсти да значніх фінансовіх втрат расійскава бюджєту. Ми с расумінням паставіліся да аргумєнтациі нашіх партнєрів і запропонувалі ствoріти трісторонню камісію Украіна - ЄС - Расія для врєгулюваннє вінікліх расбіжностєй.
Однак тут ми нє зустрілі парозуміння с баку нашіх європєйскіх партнєрів. Нам била запропонована вібірати "ілі-ілі". Алє для нас пітаннє так стіяти праста нє міг. Маючи 40% таварообігу в зані вільнай таргівлі в СНД і 30% в зані вільнай таргівлі в ЄС, ми нє маглі вібірати "ілі-ілі". Для нас била дужє важліва збєрєгти і "тє", і "тє".
Найкращою ілюстрацією вібору "ілі-ілі" є падії на Украінє в 2014 р Ми ж всє рoбілі для таво, шоб нє дапустіти такава расвітку падій. Таму найбільш аптімальнім нам уявлялося прапазіция - відкласти підпісаннє угіди пра асіціацію с ЄС да вірішєння всіх вінікліх расбіжностєй, шо, да рєчі, і била зріблєна кєрівніцтвом ЄС, алє, на прєвєлікій жаль, тільки чєрєз рік після апісуваніх падій і с вєлічєзніми жєртвамі для народу Украіни.
Такім чіном, била прійнята відомє рішєння ат 21 лістопада 2013 Ужє ввєчєрі таво ж дня кілька студєнтів Кієва-Магілянскої акадємії паставілі намєти на Європєйскій пліщі с вімогою да Прєзідєнта підпісати угіду пра асіціацію с ЄС. Студєнтам уявлялося, шо нєгайна після підпісаннє угіди Украіна будє прєдставлєній бєзвізовій рєжім, і країна станє члєном ЄС. Тє, шо цє била нє так, і, скажіма навіт, абсолютна нє так, хавалося ат студєнтів організаторамі цієї дії. В тєксті угіди пра асіціацію відсутня навіт сгадка пра європєйску пєрспєктіву Украіни, таму с рівнім успіхом міжна била вівішіваті паруч с прапором ЄС єщьо й прапар Турєччіни, асіційованай с ЄС ужє більшє 50 раків.
Прімітна, шо, пачінаючи с 21 лістопада, всі тєлєканалі абрушілі на ґoлови ґрімадян стільки брєхні і дєзінформациі, шо в пєрєсічнава украінця павінна била скластіся вражєння, ніби в ньава віднялі міжлівіст ужє завтра жіти як в Німєччіні і отріміваті європєйскі пєнсії та зарплати. Да рєчі сказати, якшo в 2013 р сєрєдня зарплата на Украінє була майжє 500 даларів, а пєнсія блізька 200 (шо, звічайна, мала при нашому рівні цін і таріфів та в рази мєншє, ніж в Європі), та в 2014 р сєрєдня зарплата украінця впала да 200 даларів, а пєнсія апустілася ніжчє 70 даларів, і цє при таму, шо в країні значна зріслі падатки, цени і таріфи.
Цікава відзначіти, шо пєршій майдан праходів пад ґаслом "Майдан бєз палітіки" та апазіционні палітічні діячі нє булі дапущєні таді на трібуну. Він праходів млява, і ужє 29 лістопада єво лідєри огілосілі пра єво сгіртанні. Кілька намєтів булі пєрєнєсєні на майдан Нєзалєжності.
Як відома, 28-29 лістопада в Вільнюсі на саміті "Східнава партнєрства" Прєзідєнтом Украіни била офіційна заявлєна нашім європєйскім партнєрам пра пєрєнєсєння підпісаннє угіди. С цьава мамєнту пачалася рєалізация плану дєржавнава пєрєвороту.
Спусковім ґачком для пачатку актівнай фази пєрєвороту паслужіла нібіта звірячє пабіття студєнтів в ніч с 29 на 30 лістопада. Обставіни цьава заплутанава інцідєнту с тієї інформациі, яка була в мєнє, віглядалі так. В ніч с 29 на 30 лістопада на майдані Нєзалєжності залішалося завсім нєбагата мітінгувальніків, і сама акція пачатку сгіртатіся. Цє дала підставу Кієвської міскої адміністрациі распочати рoботи па мантажу наворічнай ялінки. Традіційна імєнна в ці тєрміни пачінаются такі рoботи. Парядак на пліщі забєзпєчувалі звічайні патрулі міліциі. Нєсподівана сєрєд начі на пліщу пріїхалі брігади тєлєопєраторів. Вани встановілі освітлювальні прілади і тєлєустаткуваннє (вінікаєт пітаннє: хта їх папєрєдів?).
Нєзабаром після цьава с баку ґатєлю "Украіна" організована спустіліся блізька сoтні малодіків (в основному, фанати "Дінама" і "Правій сєктар"), озброєніх арматурою, паліцями, і вани сталі біти нєчіслєнніх працівніків міліциі. На тєлєкадрах і на апєратівній зйімці била дабрє відна, шо здійснюєтся правокация. В міліціонєрів кідаліся палаючі паліна, прати ніх застосовуваліся залізні прути. Більшє 30 працівніків правопорядку булі ґаспіталізовані с важкіми травмамі.
Коментарі
Останні події
- 11.09.2025|19:25Тімоті Снайдер отримав Премію Стуса-2025
- 10.09.2025|19:24Юліан Тамаш: «Я давно змирився з тим, що руснаків не буде…»
- 08.09.2025|19:3211 вересня стане відомим імʼя лауреата Премії імені Василя Стуса 2025 року
- 08.09.2025|19:29Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій у 2025 році
- 08.09.2025|19:16В Україні з’явилася нова культурна аґенція “Терени”
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025