Re: цензії

20.11.2024|Михайло Жайворон
Слова, яких вимагав світ
19.11.2024|Тетяна Дігай, Тернопіль
Поети завжди матимуть багато роботи
19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачка
Часом те, що неправильно — найкращий вибір
18.11.2024|Віктор Вербич
Подзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Діалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
Розворушімо вулик
11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
«Але ми є! І Україні бути!»
11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУ
Побачило серце сучасніть через минуле
10.11.2024|Віктор Вербич
Світ, зітканий з непроминального світла
10.11.2024|Євгенія Юрченко
І дивитися в приціл сльози планета

Літературний дайджест

Любов і муки

Журналіст Сергій Сай-Боднар написав публіцистично-документальну повість про свою прабабусю Магду Хоманн.

 

Історії сильних духом жінок завжди захоплюють і надихають. Нещодавно одна така вийшла друком у видавництві «Академія». Публіцистично-документальна повість українця — комерційного директора інформаційного агентства «УНІАН», колишнього заступника редактора «України молодої» — Сергія Сай-Боднара та німця Петера Хоманна побачила світ одночасно двома мовами — українською та німецькою. Це історія про зовсім не вигадану жінку, а про їхню родичку. Петер — двоюрідний онук, а Сергій — правнук.

Книга «Любов і муки Магди Хоманн» — реальна історія німкені, яка закохалася у військовополоненого часів Першої світової війни українця Олексія Кучинського і поїхала з ним на далеке і невідоме їй українське Поділля. Ця земля принесла їй багато страждань, вона пережила всі кола «совєтського раю» — колективізацію, Голодомор, сталінські репресії та особисті страждання — ранню втрату чоловіка та відправлення синів-близнюків до радянської армії у часи Другої світової війни.

У 1942 році до окупованого румунами Могилева-Подільського приїхав Магдин брат Густав, бажаючи нарешті забрати сестру до Німеччини. Попри всі умовляння брата Магда відмовилася, бо мусила дочекатися з війни синів у батьківський хаті. Сини, Петро та Павло, повернулися з війни в 1945 і 1946 роках, але вона їх так і не побачила. Не дочекавшись синів, у 1944 році жінка потрапила у ГУЛАГ, де й загинула. Ніхто не знає точної дати та місця її поховання. Тому ця книга стане чи не єдиним пам’ятником цій дивовижній жінці.

Нащадок брата Магди Густава Петер Хоманн став співавтором книги, під час презентації він був на скайп-зв’язку. Пан Хоманн поділився: «Я отримав від мого діда листи від його сестри Магди за період із 1927 по 1942 роки, а також велике прохання відшукати Магду та її нащадків в Україні. Магдині листи були дорогоцінними, тому я без вагань вирішив розпочати пошук, який тривав довгих 25 років. Ми досягли нашої мети. Від імені моєї родини я дякую Сергієві Сай-Боднарові, що він цією книгою увічнив пам’ять нашої хороброї Магди Хоманн». Їх також надрукували у книзі, адже листи є, по суті, найправдивішим та найоб’єктивнішим документом життя.

На думку доктора історичних наук, експерта Володимира Сергійчука, «доля цієї жінки в умовах української радянської дійсності — трагедія, яку слід оспівати, цю долю можна порівняти з долею багатьох світових літературних героїв». Редактор книги Михайло Каменюк додав, що «це перша книга з редагованих мною, яка мене так схвилювала. Вона заслуговує на кіновтілення. Хотілося б прихилити до цієї ідеї Олеся Янчука (український режисер, директор Кіностудії ім. Олександра Довженка. — Ред.)».

Зрозуміло, що історія життя Магди Хоманн не вичерпана, а має право реінкарнації у художнє полотно чи кінострічку. Про це одноголосно говорили на презентації книги. Історії конкретних людей, певно, і творять контекст часу, в якому вони жили, найвідвертіше та найправдивіше.

ДУМКА АВТОРА

«Досліджуючи факти з життя своєї німецької бабусі, я зробив однозначний висновок, — сказав під час презентації Сергій Сай-Боднар, український правнук Магди, — що на кожне покоління випадають якісь випробування. У ХХ столітті покоління наших прадідів, дідів, батьків мали випробування: революції, Першу та Другу світові війни, колективізацію, голодомори, сталінські репресії. Трішки настало просвітління з середини 60-х до початку 80-х, а потім знову перебудова, розруха, і тепер на наше покоління випало випробування Путіним. І я більш ніж упевнений, що нинішня війна принесе не менше, а може, і значно більше творчих сюжетів, бо історію творять долі конкретних людей».

 

Катерина КОТВІЦЬКА  



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

28.11.2024|14:49
Видавництво Старого Лева спільно з Talents for Ukraine запускають серію подій "Читати. Говорити"
27.11.2024|12:11
"Книгарня "Є" відновлює тури для письменників: дебютні авторки-фантастки вирушають у подорож Україною
21.11.2024|18:39
Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
19.11.2024|10:42
Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
19.11.2024|10:38
Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
11.11.2024|19:27
15 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
11.11.2024|19:20
Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
11.11.2024|11:21
“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
09.11.2024|16:29
«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
09.11.2024|16:23
Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії


Партнери