Автор понад 20 історичних романів, численних повістей, Герой України. Книга написана у формі не щоденного щоденника, де поруч із думками про суспільно-політичне становище є й інтимні нотки. Книгу хотіли видати наступного року, але видали зараз, аби вона підтримала людей на Майдані.

"У мене був вчитель, який казав, що щоб бути цікавим для читачів, треба кожного разу писати по різному. Хоч як важко розлучатися із свої улюбленим стилем, мушу щоразу змінюватися. Назва цієї книги не випадкова. Про підземелля Аберфайля писав у своєму трохи наївному романі "Чорна Індія" Жуль Верн. Для мене Аберфайль - це образ, метафора давньоминулого, історії, в яку мені хочеться проникнути. Я проникаю в той мій Аберфайль невідомого в історії і в людських душах", – розповів Роман Іваничук.

Книга "Мандрівки до Аберфайлю" складаються з двох частин. У першій частині у свій щоденник автор вмонтовує повість "Погоня". У ній йдеться про загибель сина Володимира Великого Святослава над річкою Опір біля Славська, котрого наздогнав і вбив його брат, якого прозвали Святополком Окаянним. У другій частині Роман Іваничук проникає в "Аберфальд людський".

"Бомжів я ніколи не вважав "останніми". Мене навіть друзі називали "королем бомжів". Я намагався зрозуміти, чому вони такими стали, яка причина. Про це йдеться у другій частині. Це остання книга, але мені дуже дискомфортно, коли на столі не лежить ніякого рукопису. Я ще почуваю себе молодим і здоровим", – розповів письменник.

Майже у кожній частині книги є згадка про теперішню дружину Іваничука - Ніну Бічую. У книзі він називає її Любкою, та пише про неї дуже ніжно та із захопленням. Каже, що вона врятувала його від самотності та дала наснагу почувати себе молодим.

"Я зрозумів, що треба бути закоханим у жінку, щоб написати книгу. І я вдячний цій жінці", - пише в останній главі автор.

Завершується книга "Окрошинами" - афоризмами самого Романа Іваничука.

 Ольга ШВЕД