Re: цензії
- 13.03.2026|Марія Федорів, письменниця«Цей Великий день»: свято, закодоване у слові
- 11.03.2026|Буквоїд«Коли межа між світами така тремка і непевна...»
- 09.03.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ100 тонн світла
- 07.03.2026|Надія Гаврилюк“А я з грядущих, вочевидь, епох”
- 06.03.2026|Микола Миколайович ГриценкоДефіцит людського спілкування. Проблематика «Відступників» Христини Козловської
- 04.03.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськХтось виловлює вірші...
- 27.02.2026|Василь КузанМіж "витівкою" і війною
- 26.02.2026|Роман Офіцинський«Моя Галичина» Василя Офіцинського
- 24.02.2026|Тетяна Іванчук, письменницяПартитура життя
- 22.02.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськТалановиті Броди
Видавничі новинки
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Александр Кузнецов-Тулянин «Идиот нашего времени»
Город был на три века старше самой ветхой летописи.
Ни в каких строчках не вписалось имя того, кто срубил первое бревно и сложил первую полуземлянку, из которой проросли в белый свет избы, терема, детинцы, от которой протянулись на стороны тропы, улицы, бульвары. Да и кто бы поверил в первого горожанина — он был всего лишь истаивающей легендой-небылью, ведь каждый новый человек думал, что только ему принадлежит время и вселенная. И лишь редкая чуткая душа могла найти в городе одно из тех мест, которое способно вместить в себя столетия, — воронку времени, куда стекает прошлое и будущее города.
Древний храм это, или старый рассыпающийся дом с подвалами и чердаками, или глухой угол на заросшем кладбище — специально такое место не найдешь, оно откроется внезапно, но когда ты окажешься там, то неожиданно для самого себя вдруг увидишь многовековую изнанку города.
Игорь Сошников приоткрыл для себя дверцу времени в том возрасте, когда молодость первый раз соприкасается с наплывающей издали старостью, превращаясь в зрелость.
Для него это был особенный день. Куча неприятностей разом свалилась на его голову, по каким-то мистическим законам концентрируясь во что-то совсем уж скверное, граничащее едва ли не с погибелью. И при этом Сошников отмечал про себя одну странность: он будто заранее ощущал тот плачевный итог, к которому в тот день его вела злая судьба. Да только он ничего не мог поделать ни с собой, ни с окружающей действительностью, а даже напротив, будто назло всему свету и, конечно уж, на зло самому себе делал все шиворот навыворот: там, где нужно было остановиться, переждать или вовсе повернуть назад, он пер нахрапом вперед; там, где нужно было попридержать язык за зубами, его подталкивало наговорить слишком много лишнего.
Конечно, подобные роковые деньки, когда земля вылетает из-под ног, выпадают на долю каждого, кому-то даже по несколько раз в его нескучной жизни, и когда вас подстережет такой день — только вопрос времени. Хотя можно было рассудить и так, что в ряду скверных событий, настигших Сошникова, не было никаких мистических совпадений и предначертаний. Потому что куда же еще может судьба завести человека, если он вдруг решит, что способен опрокинуть неудобное мироустройство. Незадача в том, что не каждому удается в такой день перемахнуть на
другую сторону своего персонального болотца и проснуться следующим утром. Впрочем, если не проснулись, то и взятки гладки — где-нибудь снаружи, над вашей сомкнувшейся тьмой, так и прозвучит с фатальной грустью: судьба. Если же человеку посчастливится судьбу перехитрить,
он будет совершенно уверен, что с ним произошла грандиозная подмена: и сам он окажется совсем другим, и весь окружающий мир поменяет облик.
Коментарі
Останні події
- 11.03.2026|18:35«Filling in»: Україна заповнює культурні прогалини на Лейпцизькому книжковому ярмарку 2026
- 09.03.2026|08:57Письменник-азовець Павло Дерев’янко презентує в Луцьку культове козацьке фентезі
- 06.03.2026|08:40Оголошено конкурс літературної премії імені Катерини Мандрик-Куйбіди
- 24.02.2026|15:53XХVІІ Всеукраїнський рейтинг «Книжка року ’2025». Остаточні результати
- 22.02.2026|12:341 березня у Києві відбудеться друга письменницька конференція проекту «Своя полиця»
- 18.02.2026|17:24«Крилатий Лев» оголошує прийом матеріалів на визначення лавреатів 2026 року
- 18.02.2026|17:14Оголошується прийом творів на конкурс імені Івана Чендея 2026 року
- 18.02.2026|16:5428 лютого Мар’яна Савка вперше покаже у Львові концерт-виставу «Таємний чат»
- 16.02.2026|17:46Романтика, таємниці та київські спогади: Як пройшла презентація «Діамантової змійки» у Відні
- 07.02.2026|13:14Українців закликають долучитися до Всесвітнього дня дарування книг
