Відомий науковець, економіст міжнародного класу, один з ініціаторів економічних форумів у Давосі, член Римського форуму Богдан Гаврилишин представив у Києві свою автобіографічну книжку «Залишаюсь українцем».

Книжка Гаврилишина має дві головні «сюжетні лінії»: внутрішня — інтелектуальна і зовнішня — історико-біографічна. Перша дає читачам уявлення про бачення Богданом Гаврилишиним відповідей на всесвітні та регіональні виклики, розв’язання найбільш злободенних проблем (промовиста назва одного з розділів книжки — «Думати глобально, діяти локально»), про шляхи, якими він прийшов до тих чи інших своїх концепцій. Як зауважила Лариса Івшина, це — «уроки від Богдана Гаврилишина». Друга — цікава як масштабний, але індивідуальний вимір історії XX століття. Тим паче, що один із найвпливовіших українців світу має доволі драматичну і насичену біографію. У ній народженому 1926 року майбутньому світилу економічного знання виявилося місце не лише для науки, благодійництва, викладання, а й для поневірянь остарбайтера, таборів ді-пі, праці лісоруба. І сьогодні Богдан Гаврилишин залишається активним громадським діячем — наприклад, він є учасником такої суспільно важливої, хоч і «негучної» структури, як ініціативна група «Перше грудня».

Виглядає, що український книжковий простір збагатився на одне видання, яке дає нам змогу осмислювати минуле й водночас розмірковувати над майбутнім.

«Вибрані твори» від видавництва «Смолоскип»

Сьогодні, у п’ятницю, у київській книгарні «Є» відбудеться презентація кількох нових книжок серії «Вибрані твори» від видавництва «Смолоскип». У цій серії виходять тексти цікавих і часто заборонених, маловідомих чи призабутих авторів української літератури ХХ століття, багатого як на письменницькі досягнення, так і на забуття митців.

Цього разу буде представлено твори трьох авторів: «транзитного» поета, символіста й авангардиста, а також автора гостросюжетної прози Олекси Слісаренка, підсумкової постаті українського довоєнного модернізму Богдана-Ігоря Антонича та універсального модерного культурного і громадського діяча Богдана Лепкого. Окремою частиною вечора стане презентація дослідження Наталі Гавдиди «Літературно-малярський дискурс творчості Богдана Лепкого». На заході виступлять професор Віра Агеєва, Наталя Гавдида та інші дослідники літератури. А ще присутнім покажуть репродукції картин Богдана Лепкого та слайд-шоу про життя і творчість Богдана-Ігоря Антонича.

Сартр на сцені театру Могилянки

П’єсу Жана-Поля Сартра «Мухи» інсценізували в театральному центрі «Пасіка» при Києво-Могилянській академії. У підсумку за мотивами твору класика екзистенціалізму з’явилася моновистава «Електра. Мухи». У головній ролі — Роксолана Лудин, вона ж виконала і сценічну обробку драми Сартра. Сюжет ґрунтується на античному міфі про місто Аргос, де вбивця попереднього царя Егісф живе з його вдовою, тримаючи царівну Електру при собі як служницю.

І п’єса, і вистава великою мірою є роздумами про свободу особистості від влади, суспільства, стереотипів, про зухвалі виклики людини вищим силам. Роксолані Лудин удалося переформатувати літературний твір у лаконічне й незатягнуте дійство в рівновазі з мінімалістичною сценографією, скромною залою та темпераментною й веселою (усупереч тяжкій і нерадісній проблематиці) акторською грою. Тож моновистава з її явно не сартрівським, але цікавим і живим трактуванням Сартра заслуговує на увагу.

Про луцький замок у мистецькому просторі України

Першим українським замком, якому присвячено окрему поетичну антологію, виявився знаменитий замок Любарта в Луцьку. До антології «Луцький замок у мистецькому просторі України» ввійшли твори поетів від ХІХ століття і до сьогодні: від Лесі Українки та Юрія Косача до Дмитра Павличка та Василя Слапчука. Оформлено книжку художніми творами Карела Якубека, Миколи Кулеші, Володимира Жупанюка, Леоніда Литвина, Михайла Савицького та інших. А впорядкували видання літературознавці Майя Хмелюк і Віра Кумановська.

Сергій Жадан, Павло Коробчук, Сашко Ушкалов — у Харкові

Розмов про кінець світу не бояться харківські любителі сучасної літератури. 22 грудня в міському Літературному музеї відбудеться вечірка з читаннями, яка має веселу назву — літературно-мистецька постапокаліптична акція «Зустрінемося після кінця світу». Виступити на ній мають намір автори з Харкова, Києва й Сум: Сергій Жадан, Павло Коробчук, Сашко Ушкалов, Євген Положій та інші.

Також на той момент у Харківському літературному музеї вже працюватиме нова виставка. Її присвячено життю і творчості українського драматурга №1 часів Розстріляного Відродження Миколи Куліша, 120-річчя від народження якого відзначаємо цього року.

Підготував Олег КОЦАРЕВ