"Хмарочос" - роман про кон’юнктурну тему цензури в культурі. Некультурні чиновники і депутати, яких з мистецтва цікавить переважно гламур і блатна романтика, пробують впровадити цей свій "бандитський реалізм" через норми закону. Причому в усіх "галузях мистецтва".

Цій злочинній владі чинять опір представники богеми: обласканий успіхом сивий художник, галерейник-кокаїніст, тінейджер-слемер, алкогольні кіношники з мрією зняти артхаус, статечний прозаїк середнього віку, екзальтована юна поетеса і ще ряд типових персонажів, кожен з яких устигає побувати в ролі протагоніста.

Працівники культури зачиняються на даху найвищого будинку столиці і влаштовують там кількаденний гепенінґ, погрожуючи гуртом стрибнути униз, якщо влада протягом трьох днів не відступиться від "нової культурної політики".

Тим часом бикуваті любителі шансону діють як фахові брежнєвські кагебешники. Їм дуже чомусь залежить на тому, аби підкорити митців і змусити їх замість року протесту співати рок тюремний. Вони шантажують героїв і їхніх рідних, вони пропонують пряник у вигляді державних програм підтримки мистецтва.

Все це відбувається у країні Юналії, місті Шиєві, на розі вулиці Наскрізної та Кушкінської та інших упізнаваних місцях.

Терлецький послідовно проводить нас через прогнозовані ситуації очима кожного з героїв до фіналу - нібито відкритого, але з попередньої логіки подій легко здогадатися.

Павло Солодько