Серед новинок — книжки, які стануть хорошим подарунком не лише дітям, а й дорослим, що мають смак до життя та цінують словесну й візуальну красу. Всі вони вирізняються цікавим та стильним оформленням, а отже їх можна не лише читати, а й вдосталь роздивлятися.

Із життя комах:

дуже літня книжка Улюне Урте. «Сонні Сонечка», видавництво «Прудкий равлик», 2012

Найперше, що приваблює в цій книжці — це, звісно, неймовірні ілюстрації литовської письменниці, художниці й видавця Сігуте Ах. Всі ці легкі, затишні, по-дитячому «неідеальні» ілюстрації, на які Сігуте майстерно перетворює акварельні плями, відомі українському читачеві завдяки книжці «Амброзій, Мурчик і Янгол», що побачила світ минулого року у видавництві «Прудкий равлик». Книжка настільки припала до смаку книголюбам, що видавництво поспішило не лише видати новинку з ілюстраціями Сігуте Ах, а й започаткувало нову серію «Литовська книжка в Україні».

«Сонні Сонечка» — дебютна книжка молодої литовської авторки Улюне Урте, якій нещодавно виповнилося 23 роки. Дівчина написала твір у рік закінчення гімназії, й майже відразу ним зацікавилося видавництво Сігуте Ах «Нічого серйозного». Все просто — короткі оповідки про життя комах за своїм настроєм, атмосферою, стилем розповіді помітно співзвучні тому, що пише й малює Сігуте. Тут немає карколомних пригод і неочікуваних сюжетів — авторка зосереджується на внутрішньому світі, думках, відчуттях, спостереженнях та переживаннях своїх героїв — сьомого карасика, джмелика в оранжевих чобітках, жабунів Жусьє і Жвайка, яких подружила музика, бабника Цикорія... Оповідки — короткі, але всі разом складають єдину за смислом книжку про дружбу і про те, як важливо бачити речі глибше й гостріше, ніж вони здаються на перший погляд. Не робити поспішних висновків. Цінувати оточення. Набиратися життєвої мудрості від нього.

Історії з життя комах Улюне Урте — легкі, неспішні й трошки ностальгійні. Вони поза часом: це може відбуватися просто зараз, а могло відбуватися й 20 років тому, чи лише відбудеться наступного літа.

Книжка ідеально підходить до лінивої серпневої спеки — її приємно читати неспішно, з насолодою роздивляючись ілюстрації Сігуте Ах.

Осучаснена «Ріпка»

«Ріпка. Стара казка, по-новому розповів Іван Франко», видавництво «Навчальна книга — Богдан», оформлення художньої майстерні «Аґрафка», 2012

Казка про ріпку — поза конкуренцією. Здається, її знають всі й кожен. На полицях книгарень можна відшукати видання «Ріпки» на будь-який смак та гаманець, українською та російською мовами, з найрізноманітнішими ілюстраціями. Втім, схоже, відтепер першість серед «Ріпок» по праву триматиме новинка від видавництва «Навчальна книга — Богдан». І причин для цього кілька.

По-перше — візуальне оформлення. Дана «Ріпка» є не просто дитячою книжкою, а щонайменше арт-буком, цікавим, в тому числі, й дорослій аудиторії. Ще ніколи, здається, «Ріпка» не була настільки мистецькою й сучасною, неочікуваною й новою. Творча майстерня «Аґрафка» у складі талановитих ілюстраторів Романи Романишин і Андрія Лесіва вдало переосмислила класику, зробивши всім знайому казку несподіваною та актуальною. По-друге — текст казки. У книжці використаний римований переспів «Ріпки», що належить перу Івана Франка. Текст подається за першодруком, відповідно до сучасного правопису унормовано лише пунктуацію та написання слів разом, окремо та через дефіс. У кінці поданий словничок архаїзмів. Читається легко й весело. Чого лише вартий звук, з яким ріпку таки витягують із землі — балабунц!

Загалом же, нова «Ріпка» — результат творчого «тандему» Івана Франка та «Аґрафки». Це приклад доречного і вдалого осучаснення класики. Текст, вперше опублікований 1891 року, абсолютно органічно сприймається з модерними (а для української дитячої книжки — досить сміливими та навіть експериментальними) ілюстраціями.

Казки без вікових обмежень

Гурам Петріашвілі. «Казки дідуся Гурама», «Видавництво Старого Лева», 2012

З обкладинки новинки від «Видавництва старого Лева» — збірки казок Гурама Петріашвілі — на читача дивиться сивобородий чоловік із добрими та трошки сумними очима. Довкола нього пурхають метелики, а вітер здіймає в повітря квітки бузку. Чоловік вдягнений у капелюх, на якому розташувалося... маленьке місто. Таким харківська художниця Даша Ракова побачила й зобразила автора книжки.

Грузинський поет, публіцист, казкар, режисер та актор, а свого часу активний учасник національно-визвольного руху в Грузії та соратник першого президента незалежної Грузії Звіада Гамсахурдія — Гурам Петріашвілі вже багато років живе й пише в Україні. Його твори зачаровують гармонією простоти і глибини, і знаходять прихильників як серед маленьких читачів, так і серед дорослих. Казки Гурама Петріашвілі незвичні, осяйні світлим сумом та внутрішнім спокоєм. Це своєрідні притчі, які часто порівнюють із казками Ганса Крістіана Андерсена. У новій книжці, яка, до речі, побачила світ напередодні 70-річчя автора, письменник лишається вірним собі, перетворюючи звичну реальність на простір для чудес. Тут і хлопчик, який умів вирощувати квіти у власних снах, а потім біг на вокзал і продавав чарівні квіти зі сну людям із нічних потягів, і актор, який умів мимоволі перетворюватися, за потаємними бажаннями дітей, на дерева, квіти, тварин... Любителі чудес і мрійники познайомляться у книжці також із дивним сажотрусом, вдягненим у біле, який умів чистити не лише комини, а й веселку над містом, та з чарівними метеликами, які підказували піаністу музику...

Марія СЕМЕНЧЕНКО