Минулого січня Анна Яблонська летіла до Москви отримувати премію журналу «Искусство кино» — відзначили її п’єсу «Язичники». Одеситку до останнього чекали на церемонії нагородження, навіть початок перенесли на годину. Але нагороду Анні так і не вручили — вона була єдиною українкою серед 37 загиблих унаслідок терористичного акту в аеропорту «Домодєдово».

Через рік після жахливої трагедії на сцені Одеського музично–драматичного театру імені Василька режисер Сергій Проскурня представив виставу за п’єсою «Язичники», назвавши її «Терористи». Зміна назви продиктована двома причинами. Перша — право першої постановки «Язичників» має один із московських театрів. Друга — кожен із персонажів п’єси є терористом щодо своїх близьких і рідних... Сюжет «Язичників» розгортається в південному приморському місті, головні герої — богомільна бабуся, яка свято вірить у те, що всі біди від нехристів, яких так багато навколо, безвольний батько родини, мати, яка втратила жіночу сутність і зосередилася на зароблянні грошей, розчарована у житті юна донька, сусіда–п’яничка... Спроба самогубства, реанімація, поголена на знак протесту голова (до речі, на цю пропозицію режисера обидві виконавиці ролі Крістіни погодилися без вагань — на сцені вони обрізали своє волосся, потім, як зауважив Проскурня, будуть застосовані театральні технології), батюшка — здається, вистава увібрала в себе найпоказовіші асоціації сьогодення. «У «Язичниках» автор продовжує лінію психологічної драми Чехова, Арбузова, Вампілова, — говорить Сергій Проскурня. — Ідея моєї вистави народилася після успіху читання п’єси в рамках першого «Тижня актуальної п’єси» у Києві».

Головні ролі у «Терористах» зіграли Оксана Бурлай–Пітерова, Галина Кобзар–Слободюк, Павло Савінов, Сергій Сакара, Олександр Самусенко, Віталий Черлат, Галина Черлат, Андрій Зай, Андрій Черлат, Любов Чернова, Наталя Шепеленко, Павло Шмарьов. У виставі звучить музика балету Ігоря Стравинського «Весна священна» у запису Філадельфійського симфонічного оркестру під керуванням автора.

ПРЯМА МОВА:

Сергій Проскурня, 
режисер спектаклю «Терористи»:

— Міська влада Одеси «Терористів» фінансово не підтримувала, хоча ми, власне, з таким проханням і не зверталися... Я не вдаватимуся зараз у подробиці фінансування, скажу лише, що цей проект ми починали, скинувшись iз чоловіком Анни Яблонської Артемом Машутіним, а вистава житиме за госпрозрахунковим принципом. Усього ми мали вісімнадцять репетиційних днів, відігравши три прем’єрні вистави 24—26 січня, наступні покази плануємо десь наприкінці березня. У планах також — показати «Терористів» у Києві, Харкові, Львові... Для мене дуже важливою була оцінка чоловіка Анни Артема Машутіна, який сказав, що вистава відбулася. І він не бачить причин для розмов про спекуляції на меморіальних мотивах. Драматург Наталка Ворожбит, яка була на прем’єрі, зауважила, що під час перегляду вистави її не полишало відчуття, наскільки сильною є п’єса Яблонської. Тобто режисерське переосмислення не порушило ауру твору — це справді важливо. Хоча там багато чого привнесено від режисера. Наприклад, я в цій роботі використовую принцип, коли перед глядачами одночасно кілька сцен, кілька діалогів... Для акторів, до речі, це дуже непросто...

Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА