Проект має всі шанси потрапити в найпопулярніші електронні книжкові крамниці світу. Ця книжка вселяє надію, що українська література, попри гуманітарну політику в Україні, все ж таки зможе знайти свій шлях передовсім до англомовного читача. За умовами контракту, кожен, хто замовить книжку через Інтернет, гарантовано її отримає, незалежно від того, чи залишатиметься ще наклад у вільному продажу. Видання має імпресіоністично-медитаційну назву «Catching Gossamers» («Ловлячи осінні павутинки»). Книжка тримовна: вірші в ній представлено українською, англійською та російською (одна з перекладачів із російської мови — Євгенія Більченко). Проект книжки вийшов цілком спільним. Так, Юрій Лазірко перекладав вірші Ігоря Павлюка англійською, а І. Павлюк працював над перекладами творів Ю. Лазірка російською мовою.

У передмові Ігор Павлюк написав: «Особливо тонко, нутряно, відчувають рідну душу у часі і просторі поети, яких одні вважають несусвітніми диваками, інші — високочолими пророками, ще інші — загалом забули про їх існування, хоча свідомо чи підсвідомо користають із їх душевно-духовного продукту, адже цей прекрасний і дивний світ створений саме Поетами. І саме поезія не дає людству розчаруватися в ньому, а йому самому безславно померти. Адже поезія — це не тільки в певному порядку розміщені слова. Вона — все ірраціональне між словами, над і під ними. Поезія — музика, намальована словами. Ритм. Тому саме поезія-пісня, поезія-казка, поезія... Поезія допомагає усьому живому у Всесвіті і самому Всесвітові, нашому Сонцю, не збитися із притаманного життю ритму.

Поезія не знає кордонів.

Тому ми — волею долі і долею волі зведені діти Евтерпи і пастухи Пегаса: поет з Америки (родом львів’янин) Юрій Лазірко та аз грішний (родом з історичної Волині, живу у Львові та в Києві) Ігор Павлюк пропонуємо світові свою тримовну книжку лірики «Catching Gossamers». Юрій Лазірко про власну «поетичну ідентичність» написав на своєму сайті так: «Моя Поезія має українську душу, котру я намагаюсь розсіювати сим світом у словах. Маю надію, що вони спроможні летіти за вітром, як дрібки розуміння, котрі можна відчути гостролезовим оком, що вийшло на полювання і чекає...»

Книжку за кордоном можна придбати в мережі на http://www.amazon.com, а також у мережах книгарень «Barnes and Noble», що є в усіх великих містах Європи і США.

Пропоную для читачів «Дня» інтерв’ю з одним із авторів проекту поетом Юрієм ЛАЗІРКОМ.

— Юрію, як довго готувався цей проект, наскільки складним був шлях від задуму до реалізації?

— Переклади забрали приблизно 3—4 місяці, коли з’явилося трохи вільного часу... Проте, мені здається, це можна було б зробити і швидше. Найдовше тривало редагування: знайти доброго англомовного редактора виявилося важко. А коли віддав манускрипт, то мені довго його не повертали, потім вимушено змінив редактора, ну і врешті-решт через рік після завершення перекладів книжка побачила світ.

— А чия це була ідея? Хто ініціював це видання?

— Ідея була спільною. Ігор якось похвалився своєю першою перекладеною в Україні англомовною збіркою. Я не був у захваті. Ось так слово по слову і домовились, що зробимо щось цікаве, багатомовне і «рівноозвучене»...

— У чому ти вбачаєш дальші перспективи співпраці?

— Побачимо, яким буде успіх цього проекту, бо існує ще й фінансова сторона творчої справи. Цей проект фінансував я сам, сам займався версткою книжки.

— На яку аудиторію в Сполучених Штатах Америки розраховано цю книжку? Хто буде її читачем?

— Розрахунок на шанувальників поезії з цих трьох мовних світів, кіл української та російської еміграції, також маю сподівання на академічні кола, де наявні факультети й кафедри славістики.

— Чи можеш навести якісь відгуки на цю книжку? Може, щось уже таки з’явилося в медіа?

— Проект лише запущено, він відкритий для читача. Збірку можна придбати в Інтернеті на Amazon.com, хоча, на жаль, ціна, ймовірно, не дозволить читачеві з України придбати собі примірника. Відгуки приходять в основному від англомовних поціновувачів поезії, й вони вселяють упевненість, що проект таки матиме успіх. Коли б у якогось видавництва в Україні була зацікавленість перевидати збірку, то я би залюбки передав йому вже зверстаний і повністю готовий для друку матеріал.

— Чи важко було працювати над перекладами англійською мовою поезії Ігоря Павлюка? У чому, на твою думку, найхарактерніша особливість цієї поезії?

— Перекладати поезію нелегко, адже це особливий різновид перекладу. Думаю, що найскладніший, бо хочеться передати не лише зміст, а й стиль (почерк, дух, світогляд) поета, а коли можливо, то й ритміку поезії, її майстерний рух. Ігор — чудовий український поет-характерник, його поезія близька мені духом і технічним виконанням, властивими їй образами, силою звучання, мелодійністю, щирістю; я би сказав, що це переплетіння небесного і земного, щось на кшталт рясного дощу Істини, розсипаного в поетичних рядках... Цей дощ спадає на думку, збігає до серця і залишається там навічно...

Дмитро Дроздовський