Re: цензії

28.04.2025|Ігор Зіньчук
Заборонене кохання
24.04.2025|Вероніка Чекалюк, науковець, кандидат наук із соціальних комунікацій
«До співу пташок» Олега Кришталя як наука одкровення
21.04.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мови
Джерела мови російського тоталітаризму
18.04.2025|Ігор Зіньчук
Роман про бібліотеку, як джерело знань
18.04.2025|Валентина Семеняк, письменниця
За кожним рядком – безмежний світ думок і почуттів
12.04.2025|Андрій Содомора
І ритмів суголосся, й ран...
06.04.2025|Валентина Семеняк
Читаю «Фрактали» і… приміряю до себе
05.04.2025|Світлана Бреславська, Івано-Франківськ
«Ненаситність» Віткація
30.03.2025|Ігор Чорний
Лікарі й шарлатани
Пісня завдовжки у чотири сотні сторінок

Літературний дайджест

Перший ювілейний

Василь Шкляр готує аудіокнигу, їде в США та на осінь збирається піднімати прапори.

 

Перед довгими вихідними, з яких країна виходить цього тижня, письменник Василь Шкляр приготував своїм прихильникам і друзям подарунок — творчий вечір iз нагоди власного 60–річчя, яке він відсвяткував 10 червня. Зустріч відбулася 23 червня у столичному Будинку художників й деякою мірою носила характер заключної у всеукраїнському турі письменника з нагоди презентації проекту «Чорний ворон» (це і книга, й запланована екранізація, й обговорення неврученої державної Шевченківської премії). Проте в Києві ці теми не були домінуючими — аудиторію більше цікавили традиційні для українців екзистенційні питання: про те, чому в нас так мало лідерів, готових пожертвувати собою, чи про комплекс меншовартості... Можливо, це було пов’язано з тим, що в залі зібралися люди здебільшого середнього й старшого покоління, й фактично була відсутня молодь, яка традиційно складала потужне ядро на зустрічах зі Шклярем й провокувала динамічнішу дискусію. Що ж, літні канікули зробили свою справу, й творчий вечір письменника перетворився на тиху, майже домашню, вечірку для старих друзів.

Серед десятка цінних і приємних подарунків (як–то вірменський коньяк 40–річної витримки, не випитий ще в студентські роки) виявилися й такі, якими може скористатися не тільки ювіляр. Наразі на студії звукозапису мистецької агенції «Наш формат» закінчується оформлення аудіокниги «Залишенець. Чорний ворон», частину з якої на вечорі зачитав заслужений артиcт України Петро Бойко, який раніше записав аудіоверсію «Берестечка» Ліни Костенко. Звукова книга надійде у продаж вже наступного тижня: понад 18 годин звучання умістили на DVD, ціна диску запланована в межах 40 грн., наклад — тисяча екземплярів.

Сам же Шкляр презентував невеличкий уривок із майбутнього твору: «Щоб не думали, що не працюю над романом «Маруся», а лише гастролюю», — хитро пожартував автор. Оприлюднений уривок описує сцену зустрічі отаманші Марусі із колишнім однокурсником, який приєднався до руху за встановлення Країни рад: у полі, під спів «Інтернаціоналу» й розстріл полонених.

Хоча так звані «гастролі» у Василя Шкляра не закінчуються: наприкінці серпня він вилітає в Штати. «Перед Днем незалежності, — уточнює письменник. — Мене запросили кілька організацій: Світовий конгрес українців, представники УГКЦ й УПЦ (КП), Товариство української мови. Це буде презентація книги «Чорний ворон» і збір коштів на кіно. Книги до Америки потрапили з українських видавництв, дехто ознайомився з романом через інтернет». Тур розпочнеться з Чикаго, Клівленда, Нью–Йорка, охопить приблизно десяток міст й завершиться в Атланті. В Україну Василь Шкляр планує повернутися десь у середині вересня. Хоча, можливо, дорогою заверне ще в Канаду та Австралію. Цікаво, що церква досить прихильно поставилася до ідеї екранізації роману: за словами письменника, такі відгуки від чув з вуст глави УГКЦ Святослава Шевчука та Патріарха Філарета. А от «перші мільйони на фільм будуть з Дніпропетровська», зауважив Шкляр: «Сподіваюся, що робота розпочнеться наступного року».

Як виявилося, зустріч у Будинку художників була репетицією масштабнішого заходу, запланованого на кінець жовтня, — ювілейного вечора у Палаці «Україна». Хоча сам Шкляр, натхненний життєписом своїх героїв, налаштований на радикальніші святкування: «Так, хлопці планують, але я більше схиляюся до акції цікавішої, ніж вечір: восени треба збиратися й піднімати прапори».

Наталя Дмитренко



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

29.04.2025|12:10
Новий фільм класика італійського кіно Марко Белоккьо: історична драма «Викрадений» виходить на екрани у травні
29.04.2025|11:27
«Основи» готують оновлене англомовне видання «Катерини» Шевченка, тепер — з перекладом Віри Річ
29.04.2025|11:24
Що читають українці: топи продажів видавництв «Ранок» і READBERRY на «Книжковій країні»
29.04.2025|11:15
Митці й дослідники з 5 країн зберуться в Луцьку на дводенний інтенсив EcoLab 2.0
24.04.2025|19:16
Ееро Балк – лауреат премії Drahomán Prize за 2024 рік
24.04.2025|18:51
Гостини у Германа Гессе з українськомовним двотомником поезії нобелівського лауреата
21.04.2025|21:30
“Матуся – домівка” — книжка, яка транслює послання любові, що має отримати кожна дитина
18.04.2025|12:57
Під час обстрілу Харкова була пошкоджена книгарня «КнигоЛенд»
14.04.2025|10:25
Помер Маріо Варгас Льоса
12.04.2025|09:00
IBBY оголосила Почесний список найкращих дитячих книжок 2025 року у категорії «IBBY: колекція книжок для молодих людей з інвалідностями»


Партнери