У його роботі беруть участь близько ста видавництв, журналів та книгарень із України, Росії та ще двадцяти європейських країн, відомі українські та європейські письменники, перекладачі, художники – усі ті, хто створює літературний простір Європи. І дискусії довкола утворення цього поля та місця на ньому України стали справжньою інтелектуальною «родзинкою» фестивалю.

Книга – це зброя проти невігластва, незнання, неосвіченості; це  носій інформації про ті сфери життя особистості, суспільства, народу чи держави, без яких неможливий розвиток людської цивілізації. А переклад – це можливість розширити знання завдяки вивченню досвіду та традицій інших людей, народів, держав.
 
Про це говорили учасники дискусій про роль перекладу у літературно-видавничому процесі. Як зауважує літературознавець, куратор проекту «Книжковий Арсенал» Ольга Жук, у справі популяризації літератури багато чого залежить саме від перекладача.
 
«Одну і ту саму книгу можна читати абсолютно по-різному! Ми старалися таким чином перекладачів представити на фестивалі: ми запросили Інформаційний центр літератури Фінляндії, щоб провести майстер-класи та зустрічі з перекладачами і студентами фінської мови. Це потрібно, щоб заохотити українських видавців робити переклади», – каже Жук.
 
 «Ми маємо зберігати ту цінність мови, з якої ми перекладаємо, і намагатись якнайкраще реалізувати її у нашій рідній мові. Переклад – це спроба донести до нашого розуміння, до нашого контексту ті ключові поняття, в яких постає та чи інша європейська мова. І взагалі, перекладання – це захоплива авантюра, намагання знайти ці сенси у нашій рідній мові!» – зауважує київський видавець і перекладач Олексій Сігов.
 
Гаррі Потер по-українськи
 
Найбільше захоплює перекладачів робота, пов’язана з дитячою літературою. Адже саме завдяки перекладачам маленький маг Гаррі Потер завоював світ! Як нагадує Ольга Жук, без чудового перекладу Віктора Морозова українською мовою Гаррі Потер з друзями оминули б Україну, або ж спілкувалися б з маленькими українцями по-російськи.
 
До речі, у «Книжковому Арсеналі» з ініціативи Посольства Фінляндії відбувся своєрідний парад Муммі Троллей – кумедних маленьких створінь, які з фінської літератури «розбіглися» по цілому світу. І фіни щороку проводять конкурси на кращий переклад творів  Янссона та на краще оформлення книг про цих героїв.
 
«Мрію, щоб в Україні відбувалися подібні конкурси, адже українська дитяча література вельми багата на яскраві образи. Карколомні сюжети, один лише Котигорошко чого вартий!» – каже київський письменник, автор низки книг для дітей Олесь Ільченко.
 
Держава має підтримати свою літературу!
 
За словами італійського літературознавця Барнаби Фарназетті, держава має підтримувати переклади з її національної літератури на іноземні мови.
 
«Наприклад, італійці за останні роки більше дізналися про Україну завдяки перекладам сучасної літератури. У свою чергу, я бачу інтерес українських видавництв до нашої дитячої літератури. До речі, на «Книжковому Арсеналі» я бачу чудовий підбір європейської дитячої літератури!» – каже Фарназетті.
 
Тим часом, за даними Асоціації книговидавців України, найбільше  українською перекладають так звану «сентиментально-кримінальну прозу» чи то «жіночий роман» – це має попит. Щоправда, за словами президента Асоціації Олександра Афоніна, в останні роки молодь, інтелігенція більше цікавляться якісною європейською та російською літературою.

Богдана Костюк