Re: цензії
- 05.11.2025|Віктор ВербичКоли життя і як пейзаж, і як смерть
- 04.11.2025|Дана ПінчевськаГаличани та духи мертвих: історія одного порозуміння
- 04.11.2025|Надія Гаврилюк“Перетворює затамування на захват”: поезія Богуслава Поляка
- 03.11.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськІспит на справжність
- 02.11.2025|Богдан СмолякЗахисник Істин
- 31.10.2025|Володимир Краснодемський, журналіст, Лозанна, ШвейцаріяЯк змосковлювали ментальність українців
- 30.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськХудожній простір поезії Мирослава Аронця
- 27.10.2025|Ігор ЧорнийПекло в раю
- 20.10.2025|Оксана Акіменко. ПроКниги. Що почитати?Котел, в якому вариться зілля
- 19.10.2025|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на ТернопілліПобачити себе в люстерці часу
Видавничі новинки
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Русские загадки
В Каннах показали «Generation П», фильм по роману Пелевина
В рамках Каннского кинофестиваля состоялся показ фильма
«Generation П» Виктора Гинзбурга, поразивший прежде всего иностранцев,
в который раз засвидетельствовавших, что, мол, умом Россию не понять.
Ещё бы: тут не только умом, но и всеми пятью
чувствами понять что-либо сложно: как известно, что русскому хорошо, то
немцу (французу, англичанину, испанцу, еtc.) - смерть. Иногда даже в
прямом, а не переносном смысле... Так что галлюциногенная кинопоэма,
основанная на романе Виктора Пелевина (как принято писать -
«культовом»), хорошо понятная нам, пережившим лихие девяностые,
воспринимается законопослушными гражданами объединённой Европы как
чистый бред, состояние на грани фола, перманентный кошмар.
Собственно, фильм как раз об этом - о перманентном кошмаре, в котором
мы живём, жили и будем жить, не забывая при этом посмеиваться. Если
балабановский «Груз 200» ужас нашего существования артикулирует чуть ли
не в форме социального хоррора, то Виктор Гинзбург, чуть ли не
дебютант, лихо справляется с пелевинским «галлюциногенным» письмом.
Настолько, что иные восторженные фаны его фильма пишут в инете, что это
редкий случай, когда «экранизация» гораздо лучше первоисточника.
Действительно, там, где Пелевин нудно живописует видения главного
героя, Гинзбург монтирует фантасмагорическую картинку с другой такой
же. Получается смешно, забавно и в целом рисует портрет России, которую
мы ежедневно теряем, как я уже говорила, не забывая при этом
пересмешничать.
Когда после просмотра фильма я уверяла одну американку, что так оно
почти и есть, что в России жизнь похожа на страшную и одновременно
смешную сказку, она и произнесла сакраментальное, что типа «умом
Россию...» (и далее по тексту).
Забавно (правда, не знаю, плакать тут следует или всё же смеяться), что
фильм г-на Гинзбурга рискует вновь стать актуальным: то, что
происходило 20 лет назад, проросло в наше - с виду такое скучное -
время. Бандиты, разборки, сделанные из воздуха капиталы, повсеместный
хаос - всё это осталось с нами (отныне и присно и, видимо, уже во веки
веков), лишь внешне отлакировавшись. Что, возможно, ещё более
отвратительно.
Пелевину в своё время удалось поймать верный звук, ухватив в хаосе не
поддающегося никаким описаниям времени собственную интонацию. Оттого-то
его роман стал таким популярным, культовым (без кавычек).
Возможно, фильм Гинзбурга - правда, думаю, в определённых кругах - тоже
рискует стать таковым, и не только для тех, кто любит ностальгировать,
но и для тех, кто таки хочет понять Россию - умом или какими другими
органами, не суть важно.
Кстати, раздавая интервью журналистам после показа, Виктор Гинзбург
сообщил, что он уже приобрёл права на экранизацию ещё одного
произведения своего тёзки Пелевина - «Empire V». Посему не исключено,
что в визуальном отражении русской души в ближайшие пару лет добавится
загадок.
Арина Яснова
Коментарі
Останні події
- 04.11.2025|10:54Слова загублені й віднайдені: розмова про фемінізм в житті й літературі
- 03.11.2025|18:29Оголошено довгий список номінантів на Премію імені Юрія Шевельова 2025: 13 видань змагаються за звання найкращої книжки есеїстики
- 03.11.2025|10:42"Старий Лев" запрошує на майстер-клас з наукових експериментів за книгою "Енергія. Наука довкола нас"
- 03.11.2025|10:28Юлія Чернінька презентує «Бестселер у борг» в Івано-Франківську
- 02.11.2025|09:55У Львові вийшов 7-й том Антології патріотичної поезії «ВИБУХОВІ СЛОВА»
- 30.10.2025|12:41Юний феномен: 12-річний Ілля Отрошенко із Сум став наймолодшим автором трилогії в Україні
- 30.10.2025|12:32Фантастичні результати «єКниги»: 359 тисяч проданих книг та 200 тисяч молодих читачів за три квартали 2025 року
- 30.10.2025|12:18Новий кліп Павла Табакова «Вона не знає молитви» — вражаюча історія кохання, натхненна поезією Мар´яни Савки
- 30.10.2025|12:15«Енергія. Наука довкола нас»: Старий Лев запрошує юних читачів на наукові експерименти
- 29.10.2025|18:12В Ужгороді започаткували щорічні зустрічі із лауреатами міської премії імені Петра Скунця
