Re: цензії

31.10.2025|Володимир Краснодемський, журналіст, Лозанна, Швейцарія
Як змосковлювали ментальність українців
30.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Художній простір поезії Мирослава Аронця
27.10.2025|Ігор Чорний
Пекло в раю
20.10.2025|Оксана Акіменко. ПроКниги. Що почитати?
Котел, в якому вариться зілля
19.10.2025|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі
Побачити себе в люстерці часу
19.10.2025|Ігор Чорний
Ковбої, футболісти й терористи
19.10.2025|Марія Кравчук
Третій армійський корпус представляє казку Володимира Даниленка «Цур і Пек»
18.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
«Кожен наступний політ може стати останнім...»
16.10.2025|Наталія Поліщук, письменниця, членкиня НСПУ
Фантастичне й реальне, а також метафора «кришталевого світу» в оповіданні Катерини Фріас «Un anillo misterioso» («Містичний перстень») зі збірки «За синіми і жовтими гардинами» (2025), Іспанія
16.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Поети помирають уранці

Літературний дайджест

10.12.2010|09:46|"День"

«Усе чекаю на вихід книжок...»

Хто над чим працює і що останнім часом з’явилося друком чи незабаром з’явиться? З таким запитанням «День» звернувся до кількох доволі активних українських письменників, котрі не забувають про своє покликання, незважаючи ні на які кризи.

Оляна РУТА, поетеса, перекладачка, ілюстраторка:

— Окрім дитячої литовської літератури, в перекладі нарешті змогла підійти до втілення свого давнього наміру ще з часів першої публікації в журналі «Всесвіт» — перекладу «Поезій у прозі» Оскара Вайлда. Якщо в перекладача є мрія, то рано чи пізно таки знаходиться видавець, котрий підтримає, допоможе втілити її. Отож, нині працюю над новим перекладом казок Оскара Вайлда. Відома річ, що Вайлдові казки, як і казки Андерсена, в перекладах радянської доби не завше мали достеменне, адекватне тлумачення: цензурою викидалися цілі абзаци, де згадувався Бог, ангели, або де вбачалося щось неспівмірне з так званою комуністичною ідеологією чи мораллю. Нині ці твори у нас потребують своєрідної реабілітації, нового прочитання. Власна інтерпретація вслід за таким метром перекладу, як Ілько Корунець, накладає на мене велику відповідальність, і я не поспішаю завершити цю роботу надто швидко. Паралельно взялася й за Вайлдову сповідь «De profundis», до перекладу якої мене спонукав ще років із десять тому відомий вайлдист, чудовий перекладач «Портрета Доріана Грея» Ростислав Доценко.

Усе чекаю на вихід книжок, буцімто до кінця року таки мають з’явитися заплановані видання. Одначе криза все гальмує: не так криза фінансова, як криза влади і скасування пільг на книговидання... Тому сумно навіть думати, чи побачать світ ці прекрасні твори українською мовою. Маю на увазі, що у видавництві «Навчальна книга — Богдан» (Тернопіль) услід за першою ластівкою — «Зниклою картиною» — побачать світ іще шість дуже красивих, веселих, дотепних і мудрих книжок литовського письменника й водночас ілюстратора Кястутіса Каспаравічюса. Мені дуже пощастило працювати над перекладом цих видань. Хочу сказати, що батьки, читаючи ці пречудові книжки своїм діткам, можуть знайти багато цікавого і для себе.

Володимир ПАНЧЕНКО, літературознавець, головний редактор сайту «ЛітАкцент»:

— Нещодавно вийшов черговий випуск альманаху «ЛітАкцент», готую до друку наступний. Ось презентували книжки в задуманій нами серії «Бібліотека «ЛітАкценту»: том Наталі Кузякіної «Траєкторії доль» (унікальне дослідження про Миколу Куліша), вибрані поезії Петра Мідянки. На черзі — книга дитячої історичної прози Володимира Рутківського, найповніше зібрання поезій Миколи Холодного, роман Василя Бикова «Мертвим не болить» і цикл його ж оповідань «На Чорних порубках», збірник літературознавчих досліджень Марка Павлишина...

Втім, це те, над чим я працюю як редактор сайту «ЛітАкцент». Що ж до власних писань, то в червні віддав видавництву «Либідь» передмову до однотомника Леоніда Первомайського (роман «Дикий мед», повість «Чорний Брід», кілька оповідань). Пишу розділ про Миколу Зерова для «Історії української літератури» (до речі, знайшов в архіві близько десятка його листів до Л. Кошової 1935—1936 рр. — це вже останні роки життя Зерова; 1937-го його розстріляли). Незабаром сподіваюся запропонувати видавцям рукопис своєї «Книги пілігрима», яку пишу вже багато років. Це — враження від моїх подорожей Україною, різноманітні історико-культурологічні сюжети... Життя змушує писати й публіцистику. Переконаний, що нині вона дуже на часі.

Людмила Таран



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

30.10.2025|12:41
Юний феномен: 12-річний Ілля Отрошенко із Сум став наймолодшим автором трилогії в Україні
30.10.2025|12:32
Фантастичні результати «єКниги»: 359 тисяч проданих книг та 200 тисяч молодих читачів за три квартали 2025 року
30.10.2025|12:18
Новий кліп Павла Табакова «Вона не знає молитви» — вражаюча історія кохання, натхненна поезією Мар´яни Савки
30.10.2025|12:15
«Енергія. Наука довкола нас»: Старий Лев запрошує юних читачів на наукові експерименти
29.10.2025|18:12
В Ужгороді започаткували щорічні зустрічі із лауреатами міської премії імені Петра Скунця
27.10.2025|11:20
10 причин відвідати фестиваль «Земля Поетів» у Львові
26.10.2025|08:07
У Львові відбудеться презентація однієї з найпомітніших книг сучасної воєнної прози: «Гемінґвей нічого не знає» Артура Дроня
25.10.2025|11:58
Як підготуватися до Радіодиктанту національної єдности - поради від філологині Інни Літвінової
25.10.2025|11:51
У Львові вручили премію імені Богдана Ігоря Антонича 2025 року
21.10.2025|11:27
У Луцьку презентували посібник із доступності для культурних подій


Партнери