Re: цензії

20.11.2024|Михайло Жайворон
Слова, яких вимагав світ
19.11.2024|Тетяна Дігай, Тернопіль
Поети завжди матимуть багато роботи
19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачка
Часом те, що неправильно — найкращий вибір
18.11.2024|Віктор Вербич
Подзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Діалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
Розворушімо вулик
11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
«Але ми є! І Україні бути!»
11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУ
Побачило серце сучасніть через минуле
10.11.2024|Віктор Вербич
Світ, зітканий з непроминального світла
10.11.2024|Євгенія Юрченко
І дивитися в приціл сльози планета

Літературний дайджест

10.12.2010|09:46|"День"

«Усе чекаю на вихід книжок...»

Хто над чим працює і що останнім часом з’явилося друком чи незабаром з’явиться? З таким запитанням «День» звернувся до кількох доволі активних українських письменників, котрі не забувають про своє покликання, незважаючи ні на які кризи.

Оляна РУТА, поетеса, перекладачка, ілюстраторка:

— Окрім дитячої литовської літератури, в перекладі нарешті змогла підійти до втілення свого давнього наміру ще з часів першої публікації в журналі «Всесвіт» — перекладу «Поезій у прозі» Оскара Вайлда. Якщо в перекладача є мрія, то рано чи пізно таки знаходиться видавець, котрий підтримає, допоможе втілити її. Отож, нині працюю над новим перекладом казок Оскара Вайлда. Відома річ, що Вайлдові казки, як і казки Андерсена, в перекладах радянської доби не завше мали достеменне, адекватне тлумачення: цензурою викидалися цілі абзаци, де згадувався Бог, ангели, або де вбачалося щось неспівмірне з так званою комуністичною ідеологією чи мораллю. Нині ці твори у нас потребують своєрідної реабілітації, нового прочитання. Власна інтерпретація вслід за таким метром перекладу, як Ілько Корунець, накладає на мене велику відповідальність, і я не поспішаю завершити цю роботу надто швидко. Паралельно взялася й за Вайлдову сповідь «De profundis», до перекладу якої мене спонукав ще років із десять тому відомий вайлдист, чудовий перекладач «Портрета Доріана Грея» Ростислав Доценко.

Усе чекаю на вихід книжок, буцімто до кінця року таки мають з’явитися заплановані видання. Одначе криза все гальмує: не так криза фінансова, як криза влади і скасування пільг на книговидання... Тому сумно навіть думати, чи побачать світ ці прекрасні твори українською мовою. Маю на увазі, що у видавництві «Навчальна книга — Богдан» (Тернопіль) услід за першою ластівкою — «Зниклою картиною» — побачать світ іще шість дуже красивих, веселих, дотепних і мудрих книжок литовського письменника й водночас ілюстратора Кястутіса Каспаравічюса. Мені дуже пощастило працювати над перекладом цих видань. Хочу сказати, що батьки, читаючи ці пречудові книжки своїм діткам, можуть знайти багато цікавого і для себе.

Володимир ПАНЧЕНКО, літературознавець, головний редактор сайту «ЛітАкцент»:

— Нещодавно вийшов черговий випуск альманаху «ЛітАкцент», готую до друку наступний. Ось презентували книжки в задуманій нами серії «Бібліотека «ЛітАкценту»: том Наталі Кузякіної «Траєкторії доль» (унікальне дослідження про Миколу Куліша), вибрані поезії Петра Мідянки. На черзі — книга дитячої історичної прози Володимира Рутківського, найповніше зібрання поезій Миколи Холодного, роман Василя Бикова «Мертвим не болить» і цикл його ж оповідань «На Чорних порубках», збірник літературознавчих досліджень Марка Павлишина...

Втім, це те, над чим я працюю як редактор сайту «ЛітАкцент». Що ж до власних писань, то в червні віддав видавництву «Либідь» передмову до однотомника Леоніда Первомайського (роман «Дикий мед», повість «Чорний Брід», кілька оповідань). Пишу розділ про Миколу Зерова для «Історії української літератури» (до речі, знайшов в архіві близько десятка його листів до Л. Кошової 1935—1936 рр. — це вже останні роки життя Зерова; 1937-го його розстріляли). Незабаром сподіваюся запропонувати видавцям рукопис своєї «Книги пілігрима», яку пишу вже багато років. Це — враження від моїх подорожей Україною, різноманітні історико-культурологічні сюжети... Життя змушує писати й публіцистику. Переконаний, що нині вона дуже на часі.

Людмила Таран



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

21.11.2024|18:39
Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
19.11.2024|10:42
Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
19.11.2024|10:38
Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
11.11.2024|19:27
15 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
11.11.2024|19:20
Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
11.11.2024|11:21
“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
09.11.2024|16:29
«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
09.11.2024|16:23
Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії
09.11.2024|11:29
У Києві видали збірку гумору і сатири «СМІХПАЙОК»
08.11.2024|14:23
Оголосили довгий список номінантів на здобуття Премії імені Юрія Шевельова 2024 року


Партнери