Творча спадщина художника: Матеріали. Бібліографічний довідник» та «Любомир Роман Кузьма (1913-2004): малярська і публіцистична спадщина». Упорядники першої – науковці, мистецтвознавці, працівники Львівської національної академії мистецтв Роман Яців та Іван Мельник, другу монографію написав Роман Яців.

Книги про творчість українських художників Павла Ковжуна (1896-1939 рр.) та Любомира Романа Кузьми (1913-2004 рр.) можна назвати хрестоматіями українського мистецтва ХХ ст. Ошатні, естетичні видання про шляхетних художників довершені з усякого погляду – опрацьована від «ать» до «ять» біографія митців, дослідження їхньої творчості і життя, спогади про них сучасників, думки мистецтвознавців, а ще – сам смак: репродукції їхніх робіт. І все це у прекрасному оформленні – чудовий друк, лаконічний дизайн.

Павло Ковжун – графік, живописець, критик, есеїст, редактор і видавець, один з найактивніших організаторів мистецького життя Львова 1920-30-х років. Книжка про нього стала першою в серії видань «Постнарбутівська плеяда» (книги про учнів та послідовників видатного українського художника Георгія Нарбута). «Павло Ковжун – постать, до якої мене привчив мій покійний батько Мирон Яців, який багато зробив, щоб це ім’я не забувалося і звучало, - розповів кореспондентові «ВЗ» мистецтвознавець Роман Яців. - Викладаючи предмет композиції в Академії мистецтв, він підпільно використовував із заборонених фондів твори Ковжуна і розповідав про нього і його творчість студентам. Він зацікавив і мене Ковжуном. Багато років я збирав матеріали про нього, публікував статті. Зрештою, міжвоєнне двадцятиліття, яке він представляє, - улюблена тема моїх зацікавлень. Монографія про Любомира Романа Кузьму – також не випадкова сторінка моєї творчості. Багато працюю з творчістю діаспори. На мене вийшла родина пана Романа, яка попросила впорядкувати книгу про цього митця». Любомир Роман Кузьма – відомий в українській діаспорі США митець, мистецтвознавець, культуролог, публіцист, педагог, довголітній голова Об’єднання мистців-українців Америки.

Оксана Зьобро