Re: цензії

11.12.2025|Ольга Мхитарян, кандидат педагогічних наук
Привабливо, цікаво, пізнавально
08.12.2025|Василь Кузан
Крик відчаю
02.12.2025|Василь Кузан
Ні краплі лукавства
27.11.2025|Василь Кузан
Nobilis sapientia
27.11.2025|Віталій Огієнко
Розсекречені архіви
24.11.2025|Наталія Богданець-Білоскаленко, доктор педагогічних наук, професор
«Казки навиворіт»: Майстерне переосмислення народної мудрості для сучасної дитини
23.11.2025|Ігор Зіньчук
Світло, як стиль життя
21.11.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук
Світлотіні свободи
18.11.2025|Ігор Чорний
У мерехтінні зірки Алатир
17.11.2025|Ігор Зіньчук
Темні закутки минулого

Літературний дайджест

Французькі книги українською: читайте найякісніше

14 жовтня у приміщенні Спілки письменників України роздавали премію "Сковорода". Цю нагороду отримують перекладачі з французької мови за найкращий переклад року. Премія не має фіксованої суми - вона передбачає оплату витрат на купівлю авторських прав і надання українському видавництву субсидії.

Усього нагорода має дві номінації - "Гуманітарні та суспільні науки" і "Література". Часто до них додають іще опцію "Спеціальна відзнака".

Найкращими перекладачами 2010 року стали Андрій Рєпа ("Гуманітарні та суспільні науки") та Петро Таращук ("Література"). Також цього року журі присудило спеціальну відзнаку - її отримала Ганна Малець за "Характери" Жана де Лабрюєр. Двоє останніх уже не вперше отримали премію "Сковорода".

Відтак, тепер відомо, які тексти визнано найкращими перекладами з французької мови 2010 року.

У номінації "Література" це "Малон умирає. Несказанний" Семюеля Бекета ("Юніверс") та "Цитадель" Антуана де Сент-Екзюпері ("Видавництво Жупанського").

Крім постаті перекладача Петра Таращука, ці переклади єднає сімейний бізнес. Обидва тексти видані, якщо можна так сказати, родиною Жупанських - Олег Жупанський очолює видавництво "Юніверс", а його син Олексій - молоде засноване в 2007 році "Видавництво Жупанського".

Вибір лауреата номінації "Література" доволі очікуваний. Традиційно в короткому списку премії зустрічаються переклади масового сучасного французького роману та своєрідна "золота колекція" французької літератури.

Чергова перемога саме класичних текстів має ще раз нагадати перекладачам і видавцям одну прописну істину.

Знайомство з сучасною французькою літературою зможе відбутися адекватно лише після появи українських перекладів взірцевої французької літератури.

Тільки так перекладачі припинять вигадувати велосипед і зрозуміють, що "приколи" сучасної літератури родом десь із глибокого 19 чи 20 століття. Це ж правило працює для світового літературного спадку від Діккенса до Паланіка, від Сервантеса до Коельо.

У номінації "Гуманітарні та суспільні науки" - це "Концепт моделі" Алена Бадью ("Ніка-центр") та "Трактат атеології" Мішеля Онфре ("Ніка-центр") - обидва переклав Андрій Рєпа.

Маю визнати, що мій прогноз нагороди в цій номінації не справдився. Моєю "ставкою" був колективний переклад "Європейський словник філософій" ("Дух і Літера") - він лише потрапив до короткого списку, але не отримав премії.

У кулуарах лунала думка, що цей текст "заслуговує більшого, ніж премія Сковорода". Можливо... Щоправда цікаво, яку ж тоді нагороду можуть дати цій монументальній праці.

Слід визнати, що переклади-переможці також абсолютно достойні нагороди. Вони мають одну спільну рису - це новизна та певна зухвалість, у хорошому сенсі цього слова.

"Трактат атеології" Мішеля Онфре - несподівана для українського контексту книжка. Вона про атеїзм. Тобто не про атеїзм, а про критику трьох панівних монотеїстичних релігій - християнства, мусульманства, іудаїзму. В момент панування в Україні дискурсу "духовності" дуже тішить поява альтернативного інтелектуального поля.

"Концепт моделі" Бадью - не надто традиційна гуманітаристика. Вона безпосередньо пов´язана з математичною логікою та іншими, на перший погляд, негуманітарними речами. Звідси супер-новинка - перекладач під час роботи співпрацював із фахівцями з математики.

Подібні співпраці між перекладачами та науковцями дуже цінні. Вони дають свого роду гарантію, що перекладач не придумав власну термінологію, а використав ту, що вже прижилася в українському контексті.

На жаль, такого штибу обмін відбувається вкрай рідко. Звідси сумна особливість українських перекладів гуманітаристики - часто науковцям доводиться самостійно пере-перекладати переклад, тобто самостійно добирати адекватних загальновживаних термінів.

Тепер у перекладачів і видавців є ще один рік попереду. Саме від них залежить, яку французьку літературу споживатимуть українські читачі. Чи годуватимуть їх погано відредагованим сурогатом, чи витонченими стравами, чи fusion-кухнею? Покаже наступний рік.

Від себе побажаю книговидавцям і перекладачам уважніше стежити за літературними нагородами Франції - уважні тамтешні критики ретельно фільтрують найкраще і в науковій, і в художній літературі.

Ірина Славінська



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

11.12.2025|20:26
Книга року ВВС 2025 оголосила переможців
09.12.2025|14:38
Премія імені Юрія Шевельова 2025: Оголошено імена фіналістів та володарки Спецвідзнаки Капітули
02.12.2025|10:33
Поетичний вечір у Києві: «Цієї ночі сніг упав» і теплі зимові вірші
27.11.2025|14:32
«Хто навчив тебе так брехати?»: у Луцьку презентують дві книжки про гнів, травму й силу історій
24.11.2025|14:50
Коли архітектура, дизайн і книги говорять однією мовою: вечір «Мода шаблонів» у TSUM Loft
17.11.2025|15:32
«Основи» готують до друку «Бард і його світ: як Шекспір став Шекспіром» Стівена Ґрінблатта
17.11.2025|10:29
Для тих, хто живе словом
17.11.2025|10:25
У «Видавництві 21» вийшла друком збірка пʼєс сучасного класика Володимира Діброви
16.11.2025|10:55
У Києві провели акцію «Порожні стільці» на підтримку незаконно ув’язнених, полонених та зниклих безвісти журналістів та митців
13.11.2025|11:20
Фініш! Макс Кідрук завершив роботу над романом «Колапс»


Партнери