Re: цензії
- 30.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськХудожній простір поезії Мирослава Аронця
- 27.10.2025|Ігор ЧорнийПекло в раю
- 20.10.2025|Оксана Акіменко. ПроКниги. Що почитати?Котел, в якому вариться зілля
- 19.10.2025|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на ТернопілліПобачити себе в люстерці часу
- 19.10.2025|Ігор ЧорнийКовбої, футболісти й терористи
- 19.10.2025|Марія КравчукТретій армійський корпус представляє казку Володимира Даниленка «Цур і Пек»
- 18.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ«Кожен наступний політ може стати останнім...»
- 16.10.2025|Наталія Поліщук, письменниця, членкиня НСПУФантастичне й реальне, а також метафора «кришталевого світу» в оповіданні Катерини Фріас «Un anillo misterioso» («Містичний перстень») зі збірки «За синіми і жовтими гардинами» (2025), Іспанія
- 16.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПоети помирають уранці
- 08.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЗазирнути в задзеркалля
Видавничі новинки
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
У Сеймі Польщі виникла суперечка через польського Нобелівського лауреата
Польщі, в переддень вручення Нобелівської премії в галузі літератури, вирували пристрасті навколо польського лауреата цієї нагороди.
У Сеймі дуже емоційно дискутували про можливість оголошення 2011 року Роком Чеслава Мілоша. Не всі польські політики переконані в тому, що всесвітньовідомий поет достойний того, аби його вшановувати на такому рівні. Деякі з них закидають покійному поетові брак патріотизму.
Уже кілька місяців у Польщі тривають дискусії про те наскільки Чеслав Мілош, лауреат Нобелівської премії 1980 року, заслуговує на всенародне визнання. Ці дебати розгорілися, коли серед польських законодавців виникла ініціатива проголосити наступний рік Роком Мілоша. У 2011-му виповниться сторіччя з дня народження поета. Прикладом для польських законодавців стали їхні литовські колеги. В Литві, на території якої Мілош народився, 2011-й проголосили Роком Мілоша ще навесні.
Проте у Польщі така ідея вшанування великого поета наштовхнулася на опір консервативних правих середовищ. Спершу голоси обурення залунали в Кракові, у місті, де Мілош жив останні роки свого життя. Тамтешні радикально налаштовані праві діячі вважають, що Мілош ображав поляків, зверхньо висловлювався про Польщу. Про це, мовляв, свідчать поетові творчість та щоденникові записи.
Сильне упередження щодо Мілоша мають ті середовища, які шість років тому протестували проти поховання Нобелівського лауреата у краківському монастирі отців Паулінів, де ховають видатних поляків. Згодом ці середовища протестували проти спорудження в Кракові пам’ятника поетові. Цього року вони невтомно висловлюють своє невдоволення ідеєю вшанування Мілоша на державному рівні й обіцяють акції протестів.
Турбота про честь вітчизни чи псевдопатріотизм?
Апогеєм суперечок про заслуги Мілоша перед польською культурою стали дебати, що відбулись у Сеймі. Під час обговорення законопроекту депутати цитували поетові вірші й щоденники. Особливо незадоволені ідеєю Року Мілоша деякі депутати з партії «Право і справедливість». Депутат Анна Собецка цитувала висловлювання Мілоша. «Він написав, що для Польщі нема місця на цій землі: «Якби мені дали спосіб, то я висадив би цю країну в повітря». Це з «Родинної Європи», або ж: «Польща – це відсталість». Це написав у «Приватних обов’язках». Таких зневаг у цих книжках дуже багато», – зазначила Анна Собецка.
Інша депутат «Права і справедливості» Кристина Ґрабіцка риторично запитувала: «Чи Сейм Республіки Польща не знає поетів або письменників, які більше заслуговують на вшанування, ніж Чеслав Мілош, який хоч і був Нобелівським лауреатом, та ненавидів поляків?»
Ініціатор ідеї Року Мілоша, депутат партії «Громадянська платформа» Єжи Федоровіч здивований такими закидами на адресу покійного поета. Він переконаний, що причина протестів – незнання й нерозуміння життя і творчості Мілоша. Промови колег-депутатів, які гостро критикують доробок поета, Федоровіч вважає проявом псевдопатріотизму.
Проте не всі депутати з «Права і справедливості» негативно оцінили ідею Року Мілоша. Депутат Олександр Хлопек висловив позицію тих правих польських політиків, які причину поетових сарказму та іронії вбачають у його вболіванні за долю Польщі. «Кожна велич – суперечлива. Пам’ятаймо про це. Мілош мав проблеми з вітчизною. Та хто не має проблем із тими, кого любить? Кожен великий поет мав із проблеми з вітчизною», – зауважує парламентарій.
Після бурхливої дискусії усі парламентські фракції таки підтримали проект ухвали про оголошення 2011 року Роком Мілоша. Польські медіа цю виняткову парламентську дискусію назвали війною цитат.
Ростислав Крамар
Фото: zspszczercow.neostrada.pl
Коментарі
Останні події
- 30.10.2025|12:41Юний феномен: 12-річний Ілля Отрошенко із Сум став наймолодшим автором трилогії в Україні
- 30.10.2025|12:32Фантастичні результати «єКниги»: 359 тисяч проданих книг та 200 тисяч молодих читачів за три квартали 2025 року
- 30.10.2025|12:18Новий кліп Павла Табакова «Вона не знає молитви» — вражаюча історія кохання, натхненна поезією Мар´яни Савки
- 30.10.2025|12:15«Енергія. Наука довкола нас»: Старий Лев запрошує юних читачів на наукові експерименти
- 29.10.2025|18:12В Ужгороді започаткували щорічні зустрічі із лауреатами міської премії імені Петра Скунця
- 27.10.2025|11:2010 причин відвідати фестиваль «Земля Поетів» у Львові
- 26.10.2025|08:07У Львові відбудеться презентація однієї з найпомітніших книг сучасної воєнної прози: «Гемінґвей нічого не знає» Артура Дроня
- 25.10.2025|11:58Як підготуватися до Радіодиктанту національної єдности - поради від філологині Інни Літвінової
- 25.10.2025|11:51У Львові вручили премію імені Богдана Ігоря Антонича 2025 року
- 21.10.2025|11:27У Луцьку презентували посібник із доступності для культурних подій
