Re: цензії

Часоплину течія
18.03.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Зізнання у любові… допоки є час
18.03.2026|Віктор Вербич
Відсвіт «Пекторалі любові» у контексті воєнних реалій
17.03.2026|Василь Кузан
Делікатна загадковість Михайла Вереса
13.03.2026|Марія Федорів, письменниця
«Цей Великий день»: свято, закодоване у слові
11.03.2026|Буквоїд
«Коли межа між світами така тремка і непевна...»
09.03.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
100 тонн світла
07.03.2026|Надія Гаврилюк
“А я з грядущих, вочевидь, епох”
06.03.2026|Микола Миколайович Гриценко
Дефіцит людського спілкування. Проблематика «Відступників» Христини Козловської
04.03.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Хтось виловлює вірші...

Літературний дайджест

Большие Веры

Нежные и колючие поэтессы.

Пятнадцатый вечер из цикла «Феноменология имени» – Веры» – был обречен на успех. Ведь в вечере принимала участие Вера Полозкова, вокруг которой в Интернете бушуют невиданные для поэтической среды страсти.

Первой, согласно алфавитному порядку, выступала Вера Вотинцева – бард и поэт, чей вокал потряс присутствующих своей глубиной и, как сформулировала коллективно публика, внутренней аутентичностью. Казалось, что она исполняет древние, проверенные временем народные песни. Однако, как и большинство народных песен, они оказались вполне себе авторскими. Под былину о страданиях собаки Павлова аудитория оцепенела в молчаливом, скорбном сочувствии.

Вера Полозкова в этот день особенно напоминала в профиль Мерилин Монро: вздернутый носик, белокурые волосы, – хотя заморская дива по сравнению с нашей жалкая коротышка. Зал замер, внимая новым стихам поэта, а также старым, проверенным хитам. Один из кураторов, Игорь Лёвшин, после каждого стихотворения умолял Веру продолжить, но она отчитала положенные двадцать минут (на каждом вечере «Феноменологии...» час времени делится на число авторов поровну) и уступила микрофон Вере Сажиной.

Сажина – не только поэт. Она шаман. Ее парик – шар черных кудряшек – делал Веру похожей на грустного клоуна. Однако ее пение, не имевшее ничего общего с цирком, ввергло слушателей в состояние транса. Вера читала стихи и пела под аккомпанемент балалайки (по утверждению некоторых зрителей – мандолины), продемонстрировав в том числе виртуозное горловое пение

В последующей дискуссии Игорь Сид, один из кураторов проекта, рассказал про свою бабушку Веру, у которой рос на окне столетник. Латинское название растения – Aloe Vera («Подлинное Алоэ») – подсказало ему один из возможных смыслов, лежащих в основе имени, которому было посвящено мероприятие. «А ты просто алоэ. / Мыслящее алоэ, / С маленькими зубчиками везде», как написала Вера Полозкова. И действительно, Веры оказались созданиями нежными и в то же время колючими.

Ольга Малеева-Зонтиг

На фото: exlibris.ng.ru: Віра Сажина та Ігор Сід



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

19.03.2026|09:06
Писати історію разом: проєкт «Вишиваний. Король України» розширює коло авторів
18.03.2026|20:31
Україна візьме участь у 55-му Брюссельському книжковому ярмарку
17.03.2026|10:45
У Івано-Франківську відкривається нова “Книгарня “Є”
11.03.2026|18:35
«Filling in»: Україна заповнює культурні прогалини на Лейпцизькому книжковому ярмарку 2026
09.03.2026|08:57
Письменник-азовець Павло Дерев’янко презентує в Луцьку культове козацьке фентезі
06.03.2026|08:40
Оголошено конкурс літературної премії імені Катерини Мандрик-Куйбіди
24.02.2026|15:53
XХVІІ Всеукраїнський рейтинг «Книжка року ’2025». Остаточні результати
22.02.2026|12:34
1 березня у Києві відбудеться друга письменницька конференція проекту «Своя полиця»
18.02.2026|17:24
«Крилатий Лев» оголошує прийом матеріалів на визначення лавреатів 2026 року
18.02.2026|17:14
Оголошується прийом творів на конкурс імені Івана Чендея 2026 року


Партнери