Справедливості ради варто згадати дещо з тих намагань описати сучасну літературу в категоріях більш-менш відповідних до її розмаїтого, різножанрового наповнення. З найбільш характерного, мабуть, це перші «Денники» Петра Сороки, де фігурувало багатенько культових імен з письменницького середовища, була включена його (середовища) кореспонденція, чутки, плітки та відгуки, з чого автор мав лише чималий клопіт, і більш ніколи без купюр нічого не друкував. Також обов’язково згадаймо повість-есей «За нас – у Львові: Міти і міфи», Надії Мориквас, де описувалося сучасне місто Лева в іменах і стосунках, а книжку не читали а нервово гортали у пошуках власного імені.

Але усе це була щоденникова проза, з якої, маємо рацію, та чи інша історична постать не може бути викинута з оповіді, як це бувало у численних мемуарах - тільки через те, що була виголошена «ворогом народу». Існуючий стан речей не перепишеться згідно з черговою директивою (хіба що вкотре вилучиться), а люди і речі у щоденниках назавжди залишаться на відведених їм історією місцях.

Натомість не все так просто з «біографічною» прозою, де за «біографію» слугує історія цілого літературного покоління. Назагал виходить або пародія, або памфлет. Наразі це відомі особи сучукрліту, які в «липовому романі» (саме так в анотації) Сергія Головачова «Love Tour», який вийшов пілотним випуском у київському видавництві «Каяла». За сюжетом, щоправда, розглядається невеличкий період часу, який навряд чи тягне на «біографію», зате який «жанровий» зріз героїв! Тут і відомі письменники, і знакові критики, і поети-грантоїди, і автори-мільйонери. Автор не надто ховає їх за псевдонімами, тож будь-хто легко розтлумачить і «і «виршеплета Сержа», і «графомана Коку», і «безжалостную стерву Карму».

Коли ж хтось засумнівається у правильному відображенні котроїсь письменницької особи у власній уяві (бо справді, не всі правильно розтлумачать «критика Юлія», «поетку Лесю» чи «письменницю «Магдалину Марію Михайлівну» з письмаками «Галіком» і «Владом»), для цього існують незаперечні анкети розпорядниці цього літературного бенкету.

Наприклад, такі.

«Серж, Лев-Дева. Рифмотворец и песнопевец. В файлах, заведённых Агнией на каждого участника, пиит значился, как Чёрный Романтик, несмотря на то, что он был, скорее, прагматиком, а чёрный цвет доминировал не только в его внешнем облике, но и во всём его совершенно не романтическом творчестве. При этом чёрные джинсы его и чёрная футболка с ясно читаемым матюком («К хуям парламент!») на груди, свидетельствовала о многом.

Кока, Скорпион. Борзописец и строчкогон. Среднего роста, неказист (в невзрачной футболке и в обычных джинсах), небрит, усат и коротко пострижен. С постоянным румянцем на щеках, с хитроватой улыбкой на лице и с поросячьими круглыми глазками он был чем-то похож на розовую свинку Пеппу. В файлах Агнии значился, как Пан Графоман.

Карма, Стрелец. Эротическая писательница и певица. Значилась в файлах Агнии, как Божественные Уста, поскольку большие красивые, идеально очерченные, пухлые губы явно представительствовали на её лице. Карма постоянно играла на противопоставлении двух образов, на контрапункте своего в доску парня и безжалостной стервы, то бывая холодна и безразлична, как невинная девочка-подросток, то через секунду превращаясь в игривую кокетку, провоцирующую мужчин своими пылкими взглядами, в которых читалось только одно: трахни меня!»

Що ж до сюжету, то він відповідний. Тобто авантюрний. Агентство «Love Tour» відправляє групу відомих українських літераторів в любовну подорож до заповідника кохання у Закарпатті. Мета у цій магічній подорожі одна - щоб їх серця, запалені ворожнечею, сповнилися любов´ю, нетерпимість один до одного переросла в милосердя, а ненависть до ближнього змінилася співчуттям. Наприклад, таким. «— Что это ты там пишешь уже? — поинтересовался он, ставя бокалы на стол и замечая, что Серж набирает в ноутбуке какой-то текст. — Стихи? — Нет, Кока, бери выше — новый роман, — ответил Серж, закрывая крышку ноута. — Это ты выдаёшь по книжке в месяц, как свечной заводик. И потому можешь себе позволить недельку отдыха в лав-туре. Мне же надо отрабатывать эту поездку. — Взял очередной грант? — Типа того, — прихлёбывая пиво, ответил Серж. — Ты же знаешь, я известный грантоед. И вот теперь хочешь-не хочешь — надо писать».

Ну, а нам, самі розумієте, треба усе це читати.

Сергей Головачёв. Love Tour (липовый роман). — К.: Каяла, 2019 — 276 с. — (Серия «Коллекция поэзии и прозы»).