![](/_img/book-top.gif)
Re: цензії
- 18.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськНотатки мемуарного жанру
- 17.12.2024|Оксана Тебешевська, заслужений учитель України, письменницяВолодимир Качкан: «З того слова насію довічних пісень…»
- 14.12.2024|Валентина Семеняк, письменницяКлюч до послань
- 10.12.2024|Ігор ЗіньчукСвобода не має ціни
- 01.12.2024|Ігор ЗіньчукТомас Манн „Будденброки” – роман–сага про занепад однієї родини
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
Видавничі новинки
- У видавництві Vivat вийшов комікс про Степана БандеруКниги | Буквоїд
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
Авторська колонка
Книжка, що "зробила" мій 23-ій Форум видавців
Завершився 23-ій Форум видавців у Львові, участь в якому стала вже традиційною для більшості видавців.
Цей Форум для мене був дещо важчий за навантаженнями, ніж всі попередні 22-а Форуми видавців. (Адже я брала участь зі стендом у всіх, крім першого, форумах. Хоча раніше до 2014 року в одній іпостасі – директора і співвласника видавництва «Кальварія», з 2014 року – вже як власник «Видавництва Анетти Антоненко»). Тобто як бачите – мені є що порівнювати і на яку статистику спиратись.
Зрештою я задоволена, що всі мої задачі було виконано і деякі навіть перевиконано.
Серед технічних – докорінно змінити концепцію стендового простору, прибрати стандартні столи-стільці-панелі, розширити зону вільного доступу, правильно організувати місце для імпровізованих автограф-сесій. Якщо коротко – зробити стенд, в який хочеться повернутись і в якому затишно і спокійно.
Серед професійних – видати «правильні» книжки до Форуму. За багато років участі у виставках я зрозуміла одну річ – не треба до виставок видавати все і вся, гнати співробітників, надриватись. Треба просто «правильно вибрати», які саме книжки мають привернути увагу у Львові. В цьому виборі дуже багато складових і невідомих, але в 2016 році мені вдалось те, до чого я прагнула багато років: аншлаг на презентації, море людей на стенді під час автограф-сесії … і закінчення накладу вже в суботу. Це все про книжку Остапа Дроздова «№1». Ця книжка «зробила» мій 23-ій Форум.
Стосовно загального. На перший погляд стало менше відвідувачів. Але вони стали більш досвідченими. Практично нема людей – «а я просто подивлюсь». Читачі і покупці стали більш сконцентрованими і поінформованими, а тому стало легше з ними спілкуватись. Не було помічено крадіжок зі стендів, не ходили знані «тьотки», які дурили видавців великими номіналами гривень.
Я мало чого бачила на Форумі, бо цілими днями була на стенді. Але деякі спостереження є.
Кількість подій все так само зростає від року до року. Але кількість не переростає в якість, нема селекції, зрештою нема навіть такої кількості бажаючих відвідати заходи і часто захід просто зривається. Приємно було бачити організацію медпункту в цокольному поверсі, де йшли долікарські огляди. От якби ще організувати камеру схову для торбинок з книжками в цоколі, то було б дуже добре! На мій погляд, добре працював колектив координаторів. Зрештою в мене не було жодного питання, якого я б не змогла вирішити впродовж 5 хвилин. Мені явно не подобається організація заходів в кафе і ресторанах, бо мені особисто неприємно спілкуватись, коли хтось жує. Я добре розумію, що це культура французького спілкування, європейського, але для мене вона є штучною. Тому я свідомо навіть не розглядаю такі майданчики.
Кожен, звісно, бачить в Форумі щось «своє» - кому імпонує потусити на заходах, а хто працює на стенді. Зрештою я лишилась задоволеною, хоча і змученою, «но с чувством выполненного долга».
Коментарі
Останні події
- 18.12.2024|13:16Фонд Східна Європа за підтримки Швейцарії випустив онлайн-курс для підлітків «Не можеш сказати – пиши!»
- 17.12.2024|19:44Мирослав Лаюк став лауреатом премії імені Шевельова 2024 року
- 17.12.2024|19:09Вийшов трейлер української стрічки «Фрагменти льоду»
- 10.12.2024|18:36День народження Видавництва Старого Лева
- 10.12.2024|10:44На Оболоні Книгарня "Є" відкриє новий культурний простір “Книгарня “Є”
- 10.12.2024|10:38Видавець Віктор Круглов пройшов відбір на навчання в Стенфордській вищій школі бізнесу
- 10.12.2024|10:35Ретроспективні фільми «7 психопатів», «Орландо» і «Володарі часу» покажуть узимку в кінотеатрах України
- 10.12.2024|10:30У Києві презентують книжку “Спіймати невловиме. Путівник світом есеїстики”
- 06.12.2024|18:41Вікторію Амеліну посмертно нагородили Спецвідзнакою Prix Voltaire
- 05.12.2024|13:28Оголошено довгий список номінантів на здобуття премії Drahomán Prize за 2024 рік