Re: цензії

26.01.2022|Юлія Баір
Міжгалактична поетична мандрівка
24.01.2022|Ігор Зіньчук
Оберіг пам`яті у слові
21.01.2022|Сергій Ковалевський
Руді Мартін і його детектив Маттеус
21.01.2022|Надія Гаврилюк
Пташиним криком полечу
20.01.2022|Роксолана Жаркова, літературознавиця
Голосами з далеких доріг: французький роман про Україну
18.01.2022|Ніна Головченко
Пам‘яті Вікторії Рутковської
13.01.2022|Ігор Зіньчук
Життя заради України
08.01.2022|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі
Пірнання в мореокеання дум
07.01.2022|Захарі Іванов, голова Асоціації письменників Південносхідної Європи та Асоціації софійських письменників (Софія, Болгарія)
Маг напівтонів
Все, що було і чого не було, або Сповідь ґедоніста
Головна\Re:цензії\Що читати?

Re:цензії

23.05.2013|07:50|Буквоїд

Лесик Панасюк: «Зараз читаю трактати Леонардо да Вінчі про живопис і Альбрехта Дюрера про пропорції»

На питання порталу «Буквоїд»: «Що читати?» відповідає поет Лесик Панасюк.

- Що Ви читали останнім часом? Ваші враження.

- Зазвичай хвалюсь книжками, які читаю, а не які прочитав. Зараз читаю трактати Леонардо да Вінчі про живопис і Альбрехта Дюрера про пропорції. У трактаті про живопис да Вінчи говорить, що слуги живопису не вміли відстоювати його прав, бо не працювали зі словом, тому живопис довго лишався без адвокатів. Взявши на себе місію адвоката, да Вінчі доводить, що живопис краще ніж інші види мистецтв, а потім розповідає правила, пояснює явища, дає поради. І все це дуже живою зрозумілою мовою. Хороша книжка для «фундаменту» і я думаю цікава буде не тільки художникам. А Дюрер вражає своїми методами побудови фігур, починає здаватись, що малювати зовсім не вмієш. Мені дуже імпонує його думка про те, що всі речі (гарні вони в природі чи ні) можуть бути гарними у мистецтві, якщо тільки це майстерно зроблено.

Ще читаю Яна Чихольда «Облик книги» та Влада В. Головача «Искусcтво мыть слона», але це спеціалізовані книги, тому можу сказати, що це приємно читати людей, які собаку з’їли на тому, про що пишуть. І ще додам про «Искусство мыть слона». Автор обумовлює назву такою фразою: «Писати книгу – це як мити слона: важко вирішити, з чого почати, і важко зрозуміти, де слон вже помитий, а де ще ні». По-моєму дуже влучно. Коли читаєш цю книжку, то впевнюєшся у тому, що часом люди, які ніяк не пов’язані з мистецтвом, пишуть цікавіше ніж деякі літератори.

А тепер про художню літературу. Читаю неопубліковану збірку одного хорошого автора, але це секрет. Ще маю до неї зробити ілюстрації. Насправді я її прочитав, але часом перечитую, щоб перевірити чи не пропустив якісь яскраві образи, які можна намалювати, і відновити в пам’яті ті, які вже зафіксував у голові. Ще читаю неопублікований роман Ярослави Литвин «Роза вітрів». Читати цікаво і легко, бо написано людською мовою і про людей. Ти віриш у цих героїв і думаєш чи не перетинався з ними десь на вулиці. Словом, якщо це реальна історія, то я не здивуюсь. Це сумна історія, але вистачає і хорошого гумору, який, щоправда, часом видається гумором крізь відчай. Коли занурюєшся у роман, то відчуваєш запахи, чуєш звуки, розмови, вловлюєш інтонації, бачиш найменші деталі. Роман справжній, він дихає. Добре читається під поганий настрій чи купу проблем.

 

- Як обираєте книжки для читання?

- Коли навмисно щось шукаю почитати у крамницях, то дуже рідко знаходжу щось путнє (виняток – це перевірені автори). Хороші і потрібні книжки самі мене знаходять.

 

- Що можете порадити для читання іншим?

- Читайте усе. Не подобається – кидайте. Розумієте, що читати цю книжку вам ще зарано, але книжка вартісна – відкладіть, щоб потім перечитати.



Додаткові матеріали

20.05.2013|07:57|Re:цензії
Леся Степовичка: «Дуже корисно читати авторів, які провокують тебе тут же сісти і писати самому»
17.05.2013|08:11|Re:цензії
Артем Захарченко: «Перший олігарх» Мішеля Терещенка — пізнавально, але без особливого смаку написане, тому читав з цікавістю, але без задоволення»
13.05.2013|07:40|Re:цензії
Олександр Михед: «Джерела сучасної інформації настільки різноманітні, що часом не можеш прослідкувати, звідки з’явилася думка щось прочитати»
08.05.2013|08:19|Re:цензії
Станіслав Бельський: «У поезії зараз для мене два дороговкази — Тумас Транстремер та Аркадій Драгомощенко»
19.04.2013|11:36|Re:цензії
Заза Пауалішвілі: «Щире захоплення в мене викликають білоруси»
15.04.2013|08:26|Re:цензії
Віктор Іванів: «Хотілося б відзначити химерні, гомерично смішні і страшні пригодницькі романи Володимира Богомякова»
12.04.2013|08:03|Re:цензії
Олег Криштопа: «Читаю польських репортажистів»
05.04.2013|07:39|Re:цензії
Ганна Осадко: «Нерідко мої «книги для роботи» стають «книгами для душі»
03.04.2013|07:10|Re:цензії
Сергій Злючий: Подобаються зимові книжки: «Мисливці на снігу» Костя Москальця та «Winter Letters» Василя Махна
01.04.2013|08:48|Re:цензії
Громовиця Бердник: «Дуже люблю «мандрівні нотатки»
28.03.2013|07:50|Re:цензії
Платон Беседін: «З прочитаних цього року книг найбільше вразили «Благочестиві» Джонатана Літтела»
21.03.2013|08:12|Re:цензії
Роман Росіцький: «Книжки обираю інтуїтивно, як хворий пес, що шукає потрібну цілющу траву »
18.03.2013|07:24|Re:цензії
Маріанна Гончарова: «The casual vacancy» Роулінг перечитувати не буду»
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери